ЧЕРЕМХА — ЕТИМОЛОГІЯ
чере́мха «Padus Mill.; кам’яна липа, Phillyrea latifolia L.» (бот.)
псл. *čermъха;
споріднене з лит. kermùšė «дикий часник», šermùkšnis (šermùkslė) «горобина», лтс. сe̦rmaûkša/ce̦rmuksa «тс.», гр. ϰρέμυον, ϰρόμυον «цибуля», дангл. hramsan (мн.) «черемша», ірл. creamh «часник»;
іє. *kermus- (*kremus-/kromus-), можливо, на позначення рослин з різким (від кореня *ker- «різати») запахом;
більш проблематичні пов’язання назви рослини (Трубачев ЭИРЯ II 34–35; ЭССЯ 4, 67–68) з іє. назвою черв’яка *kr̥m-/kerm- (псл. *čьr̥mь, лтс. cḕrme) або з гр. ϰόμαρος «суничник» (Boisacq 488);
малодоказове пояснення слова (Machek ESJČ 586) як «праєвропейського» з дуже затемненою структурою;
р. черёмуха, [чере́мха, черёмха], бр. чаро́мха, др. черемъха, п. trzemcha, czeremcha (з укр.), ч. střemcha, слц. čremcha, [čeremcha], слн. črêmha, [črémsa];
Фонетичні та словотвірні варіанти
очере́мха
«черемха»
церемха
«жостір проносний, Phamnus cathartica L.»
чере́муха
«Padus Mill.»
черемша
чере́мши́на
«тс.»
черімха
«черемха; кам’яна липа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чаро́мха | білоруська |
| ϰρέμυον | грецька |
| ϰόμαρος «суничник» | грецька |
| hramsan «черемша» (мн.) | давньоанглійська |
| черемъха | давньоруська |
| *kermus- (*kremus-/kromus-) | індоєвропейська |
| *kr̥m-/kerm- (псл. *čьr̥mь, лтс. cḕrme) | індоєвропейська |
| creamh «часник» | ірландська |
| сe̦rmaûkša/ce̦rmuksa «тс.» | латиська |
| kermùšė «дикий часник» | литовська |
| trzemcha (з укр.) | польська |
| czeremcha (з укр.) | польська |
| *čermъха | праслов’янська |
| черёмуха | російська |
| čremcha | словацька |
| črêmha | словенська |
| чере́мха | українська |
| черёмха | українська |
| čeremcha | українська |
| črémsa | українська |
| střemcha | чеська |
| ϰρόμυον «цибуля» | ? |
| як «праєвропейського» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України