ЧАСТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ча́сти́й «який відбувається через короткі проміжки часу; який розташований густо; який складається з швидких рухів, звуків тощо»

псл. čęstъ, пасивний дієприкметник мин. ч. від незбереженого дієслова čęstі;
споріднене з лит. kim̃štas «набитий» від дієслова kim̃štі «напихати, набивати»;
р. ча́стый «частий», бр. ча́сты, др. частъ, п. częsty, ч. слц. čаstó, вл. čаstу, нл. сеstу, болг. м. чест, схв. че̑ст «тс.», слн. ст. čéstо «часто», стсл. чѧстъ «частий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

по́часту «часто»
почаща́ти
учаща́ти
части́ти
ча́стість
часті́ш
часті́шати
часті́ше
ча́сто
ча́стом «часто»
ча́стонь «тс.»
частота́
часто́тний
частый
частюка́
частяко́м «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ча́сты білоруська
чест болгарська
čаstу верхньолужицька
частъ давньоруська
kim̃štas «набитий» литовська
чест македонська
сеstу нижньолужицька
częsty польська
čęstъ праслов’янська
ча́стый «частий» російська
ст «тс.» сербохорватська
čаstó словацька
čéstо «часто» словенська
чѧстъ «частий» старослов’янська
від чеська
čаstó чеська
від ?
kim̃štі «напихати, набивати» ?
čéstо «часто» ?


учака́ти «навідуватись, відвідувати»

не зовсім ясне;
можливо, результат контамінації слів учаща́ти, похідного від ча́стий, і чека́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
учаща́ти українська
ча́стий українська
чека́ти українська

часни́к «Allium sativum L.» (бот.)

псл. česnikъ/ česnъ(kъ)/česnаkъ «часник»;
виникло на основі субстантивації прикметника česnъ «те, що відчісується (відокремлюється)» (про зубки часнику), похідного від дієслова česti (česati), укр. чеса́ти, пор. н. Knob(lauch) «цибуля», ст. Kloblauch «часник» від klieben «розколювати, розщеплювати»;
рефлекси початкового субстантивованого прикметника česnъ збереглися частково лише в південно-слов’янських мовах, тим часом в інших, у тому числі й в українській, до початкової форми приєднано суфікси -ъkъ, -іkъ, -аkъ;
укр. літ. часни́к замість сподіваного *чесник (пор. укр. [чесник], слн. čêsnik) є вторинною формою, що виникла, очевидно, в результаті зближення з ча́стий;
р. чесно́к «часник; [частокіл; часто поставлені стовпи]», бр. часно́к, [часни́к], др. чеснъкъ, п. czosnek, [czosnak], [cesnik], [czosnyk] (можливо, запозичення з української), ч. česnek, [česnіk], слц. сesnаk, болг. чесън, м. чесен, схв. чѐсан, чѐсњак, чѐшњак, слн. čêsen, [čêsnik], стсл. чéснъкъ «тс.», чéсноватъ «розщеплений (на зубки)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зачесничи́нити «нашпигувати часником»
часничи́на «головка часнику»
часнок
чесна́к
чесник
чеснік
чесно́к
чисник
чиснок
чісни́к
чісничка «кінський щавель лікарський, Alliaria officinalis Andrz.» (бот.)
чіснок
чосни́к «тс.»
чосни́чка
чосновиця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
часно́к білоруська
чесън болгарська
чеснъкъ давньоруська
чесен македонська
Knob(lauch) «цибуля» німецька
czosnek польська
česnikъ/ česnъ(kъ)/česnаkъ «часник» праслов’янська
чесно́к «часник; [частокіл; часто поставлені стовпи]» російська
чѐсан сербохорватська
сesnаk словацька
čêsen словенська
чéснъкъ «тс.» старослов’янська
чеса́ти українська
часни́к (пор. укр. [чесник], слн. čêsnik) українська
*чесник (пор. укр. [чесник], слн. čêsnik) українська
часни́к українська
czosnak українська
cesnik українська
czosnyk (можливо, запозичення з української) українська
česnіk українська
чѐсњак українська
чѐшњак українська
čêsnik українська
чéсноватъ «розщеплений (на зубки)» українська
česnek чеська
česnъ «те, що відчісується (відокремлюється)» (про зубки часнику) ?
Knob(lauch) «цибуля» ?
Kloblauch «часник» ?
klieben «розколювати, розщеплювати» ?
-ъkъ ?
-іkъ ?
-аkъ ?
часни́к (пор. укр. [чесник], слн. čêsnik) ?
*чесник (пор. укр. [чесник], слн. čêsnik) ?
ча́стий ?

части́на

псл. čęstь;
укр. частина є новотвором української мови, що виник доданням суфікса -ин(а);
псл. čęstь «частина» розглядається як слов’янський новотвір;
зближується з čęstъ(jь), укр. ча́стий (Brückner 78; ЭССЯ 4, 107–108);
менш переконливе, хоч популярне, виведення слова від kǫsъ «кусень» (Фасмер IV 319; Преобр. II, вып. последний 54–55; Брандт РФВ 21, 215; Sławski I 121–122; Sł. prasł. II 194; Machek ESJČ 95; Schuster-Šewc 109; Moszyński PZJP 250; Младенов 679; Skok I 313–314; Bezlaj ESSJ I 79–80; Bern. I 155; Trautmann 116);
сумнівні також пов’язання (Pedersen Kelt. Gr. I 160) з гр. τένδω «обсмоктую, обгризаю» або з čędo «дитина», укр. заст. ча́до «тс.» (Мартûнов Сл.-герм. взаимод. 201–202), так само, як зближення (Черных II 375–376; Mikl. EW 32; Mikkola Ursl. Gr. III 40) з лат. scindō «розриваю, розколюю»;
р. часть «частина», бр. часць, часці́на, др. часть «частка; земельна ділянка; спадщина», п. część, ч. část, слц. čаst’, вл. čаsć, болг. м. част, схв. че̑ст, слн. čêst, стсл. чѧсть;
Фонетичні та словотвірні варіанти

межичасти́чний «молекулярний»
неу́часть
поча́сний «частинний»
поча́сти
прича́сний «причетний»
прича́сник «учасник»
прича́ство «участь»
суча́стка «складова частина»
уча́сник
у́частка «участь»
у́часть
части́нка
части́нний
части́ця «частка»
частка
ча́стка
частко́вий
ча́стник «розподілювач»
ча́сточка «кожна з трьох кришечок хліба, що кидається в миску після похорон; частка св. дарів»
часточко́вий
часть
часть
чась «частина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
часць білоруська
част болгарська
čаsć верхньолужицька
τένδω «обсмоктую, обгризаю» грецька
часть «частка; земельна ділянка; спадщина» давньоруська
scindō «розриваю, розколюю» латинська
част македонська
część польська
čęstь праслов’янська
čęstь «частина» праслов’янська
часть «частина» російська
ст сербохорватська
čаst' словацька
čêst словенська
чѧсть старослов’янська
частина українська
ча́стий українська
ча́до «тс.» українська
часці́на українська
část чеська
-ин(а) ?
kǫsъ «кусень» ?
čędo «дитина» ?
ча́до «тс.» ?

часті́вка «коротка пісенька (здебільшого злободенного характеру)»

під впливом російської мови утворене від ча́сти́й з огляду на швидкий (частий) темп, у якому виконуються ці співанки або на часте їх повторення;
р. бр. часту́шка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

часті́вковий
частівни́к «виконавець частівок»
часту́шка (з рос. мови)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
часту́шка білоруська
часту́шка російська
ча́сти́й (частий) ?

часту́ха «Alisma plantago L.» (бот.)

назва пов’язана з ча́стий, оскільки суцвіття цієї рослини мають велику кількість квіток;
р. часту́ха «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

часту́хові «Alismataceae»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
часту́ха «тс.» російська
ча́стий ?

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.