ЧАСОПИС — ЕТИМОЛОГІЯ

часо́пис «періодичне видання політичного, наукового або літературно-мистецького характеру, журнал; газета»

складне утворення з основ слів час та писа́ти;
виникло, очевидно, як калька нім. Zeitschrift (‹ Zeit «час» та Schrift «письмо, писання», спорідненого з schreiben «писати»), дослівного перекладу лат. chronographicon «літопис, хроніка», джерелом якого є гр. χρονογραφιϰόν «тс.», що складається з основ слів χρόνος «час» та γράφω «пишу»;
бр. часо́піс, п. czasopismo, ч. слц. вл. časopís, нл. casopismo, м. часопис, схв. ча̏сопūс, слн. časopís «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

часо́пись «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
часо́піс білоруська
časopís верхньолужицька
χρονογραφιϰόν «тс.» грецька
chronographicon «літопис, хроніка» латинська
часопис македонська
casopismo нижньолужицька
Zeitschrift (‹ Zeit «час» та Schrift «письмо, писання», спорідненого з schreiben «писати») німецька
czasopismo польська
сопūс сербохорватська
časopís словацька
časopís «тс.» словенська
časopís чеська
час ?
писа́ти ?
χρόνος «час» ?
γράφω «пишу» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України