ЧАС — ЕТИМОЛОГІЯ

час «одна з форм існування матерії; міра тривалості; пора, епоха, період»

псл. čаsъ (‹ *kēs-);
споріднене з прус. kīsman, зн. в. одн. (‹*kēsman) «час; хвилина», алб. kohε (‹*kēsā) «час; погода» (Фасмер IV 318; Bezlaj ESSJ I 74; Bern. I 137; Trautmann 131; Meyer EW 194; Pedersen IF 5, 45, KZ 36, 279);
припускалися первісні значення псл. саsъ «нарізка» (Jakobson Sc.-Sl. IV 286–307) або «удар (періодично повторюваний сигнал)» (Мельничук Этимология 1966, 231);
пов’язувалося із псл. čajati, укр. ча́яти (Sławski I 113–114; Zubató AfSlPh 16, 385–386);
зближувалося також із схв. ка̏сати «бігти клусом», н. hasten «квапитися», Hast «поспіх, квапливість» (Machek ESJČ 95; ZfSlPh 18, 22), з ча́яти, чека́ти (Brückner 73), з чеса́ти (Варбот Этимология 1965, 136);
р. час «година», бр. час «час», др. часъ «час; година», п. czas «час», ч. слц. čas «час; погода», вл. čas «час», нл. сas, болг. час «година», м. час «година; мить; пора, час», схв. ча̏с «година; мить, хвилина», слн. čàs «час, пора; період, епоха», стсл. часъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́вчас «відпочинок, перепочинок»
ви́вчасуватися «відпочити, заспокоїтися»
відча́са «ранній сорт яблук»
вчас (у вислові са́ме вчас «вчасно, якраз»)
доча́сний
доча́сно
дочасо́вий «тимчасовий; до певного часу»
завча́сний
завча́сно
завча́су́
зача́с «завчасно»
зачасу́ «завчасно»
нача́с «на короткий час»
начасо́к
начасо́чок «тс.»
невча́с «невчасно»
невча́сний
невча́сно
осуча́снити
передвча́сний
передча́сний
передча́сно
перечасува́ти «перечекати»
пі́дчас «протягом»
підча́сок «помічник вартового»
почасови́й
совча́сний «одночасний»
спочасо́вий «сучасник»
суча́сне
суча́сний
суча́сник
суча́сність
уча́сне «вчасно»
уча́сний (вча́сний)
уча́сно (вча́сно)
часа́ми «іноді»
часи́на
часи́нка
ча́сни́й «вчасний»
часо́ви́й
часови́на
часови́ця «менструація»
часо́вість «часове значення» (лінгв.)
часовни́к «хронометр»
ча́сом
часо́чком «тс.»
часува́ти «агонізувати»
часу́нка «корова, що вчасно спарувалася з бугаєм»
часъ
чєсни́й «своєчасний; минущий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kohε «час; погода» (‹*kēsā)(Фасмер IV 318; Bezlaj ESSJ I 74; Bern. I 137; Trautmann 131; Meyer EW 194; Pedersen IF 5, 45, KZ 36, 279) албанська
час «час» білоруська
час «година» болгарська
čas «час» верхньолужицька
часъ «час; година» давньоруська
час «година; мить; пора, час» македонська
сas нижньолужицька
hasten «квапитися» німецька
czas «час» польська
čаsъ (‹ *kēs-) праслов’янська
саsъ «нарізка» праслов’янська
čajati праслов’янська
kīsman прусська
час «година» російська
ка̏сати «бігти клусом» сербохорватська
с «година; мить, хвилина» сербохорватська
čas «час; погода» словацька
čàs «час, пора; період, епоха» словенська
часъ старослов’янська
ча́яти українська
čas «час; погода» чеська
або «удар (періодично повторюваний сигнал)» ?
Hast «поспіх, квапливість» ?
ча́яти ?
чека́ти ?
чеса́ти ?

дотихчасо́вий «минулий, досьогочасний»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. dotychczasowy, як і вл. dotychčasny «тс.», виникло на основі словосполучення do tych czasów «до цих часів», компоненти якого відповідають укр. до, той, час;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dotychčasny «тс.» верхньолужицька
dotychczasowy польська
до українська
czasów «до цих часів» ?
той ?
час ?

жо́ден «ні один, ніякий; (діал. заст.) кожний»

запозичення з польської мови;
п. żaden «ні один», ст. żadny, як i ч. žádný, слц. žiaden, žiadny, вл. žadyn, нл. žeden «тс.», виникло, очевидно, під впливом każdy з *żeden, про що свідчить нл. žeden і запозичене з польської мови лит. žėdnas «кожний; жодний»;
п. *żeden є результатом стягнення і спрощення виразу niże + jeden «ні(же) один»;
на давнішому етапі звукосполучення жа (ža, ża) могло бути й закономірним результатом стягнення žeje через стадію žē (пор. час із *čēsъ ‹ *kēs-, жар із *žērъ ‹ *gēr- та ін.);
укр. жо́ден (жо́дний) або виникло пізніше з жа́ден (жа́дний) під впливом ні один або (що менш імовірно) є результатом давнього розвитку виразу *ниже один;
думка про походження п. żaden (żadny) з ч. žádný ( ‹*zędьnъ(jb)) «жадібний» (Machek ESJČS 590; Holub– Kop. 441) непереконлива;
бр. жадны «кожний; ні один», жа́дзен, жо́дны, жо́дзен «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

жа́ден
жа́дний «тс.»
жадный (XIV ст.)
жоденъ
жо́дний
жодный (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жа́дны «кожний; ні один» білоруська
жа́дзен білоруська
жо́дны білоруська
жо́дзен «тс.» білоруська
žadyn верхньолужицька
žėdnas «кожний; жодний» литовська
žeden «тс.» нижньолужицька
žeden нижньолужицька
żaden «ні один» польська
żadny польська
*żeden польська
każdy польська
*żeden «ні(же) один» польська
niże + jeden польська
ža польська
ża польська
žeje польська
*čēsъ польська
*kēs польська
*žērъ польська
*gēr- польська
żaden (żadny) польська
żadny польська
žiaden словацька
žiadny словацька
жа (ža, ża)(пор. час із *čēsъ ‹ *kēs-, жар із *žērъ ‹ *gēr- та ін.) українська
час українська
жар українська
жо́ден (жо́дний)(жа́дний)(що менш імовірно) українська
жо́дний українська
жа́ден українська
*ниже один українська
жа́дний українська
ні один українська
žádný чеська
žádný «жадібний» ( ‹*zędьnъ(jb))(Machek ESJČS 590; Holub-- Kop. 441) чеська
*zędьnъ(jb) чеська

часо́пис «періодичне видання політичного, наукового або літературно-мистецького характеру, журнал; газета»

складне утворення з основ слів час та писа́ти;
виникло, очевидно, як калька нім. Zeitschrift (‹ Zeit «час» та Schrift «письмо, писання», спорідненого з schreiben «писати»), дослівного перекладу лат. chronographicon «літопис, хроніка», джерелом якого є гр. χρονογραφιϰόν «тс.», що складається з основ слів χρόνος «час» та γράφω «пишу»;
бр. часо́піс, п. czasopismo, ч. слц. вл. časopís, нл. casopismo, м. часопис, схв. ча̏сопūс, слн. časopís «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

часо́пись «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
часо́піс білоруська
časopís верхньолужицька
χρονογραφιϰόν «тс.» грецька
chronographicon «літопис, хроніка» латинська
часопис македонська
casopismo нижньолужицька
Zeitschrift (‹ Zeit «час» та Schrift «письмо, писання», спорідненого з schreiben «писати») німецька
czasopismo польська
сопūс сербохорватська
časopís словацька
časopís «тс.» словенська
časopís чеська
час ?
писа́ти ?
χρόνος «час» ?
γράφω «пишу» ?

часосло́в «книга текстів церковних відправ (у православних слов’ян)» (церк.)

утворене з основ слів час та слово як калька гр. ὠρολόγιον «тс.» (‹ ὥρα «час, пора» та λόγιον «мова, слово»);
р. болг. часосло́в, бр. часасло́ў, [часло́вец], п. ст. czasosłîw, ч. слц. časoslov, м. часослов, схв. ча̏словац;
Фонетичні та словотвірні варіанти

часло́вець «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
часасло́ў білоруська
часосло́в болгарська
ὠρολόγιον «тс.» (‹ ὥρα «час, пора» та λόγιον «мова, слово») грецька
часослов македонська
czasosłîw польська
часосло́в російська
словац сербохорватська
časoslov словацька
часло́вец українська
časoslov чеська
час ?
слово ?
czasosłîw ?

чо́ртві́тьщо «чортзнащо»

стягнена форма від скороченого речення *чорт вість (,) що (це, а не я) «чорт знає (,) що (це, а не я)», де вість «відає, знає» є формою 3 ос. одн. теп. часу від дієслова ві́дати, збереженою в сучасній мові в префіксальних утвореннях, пор. (від-по-)вість, (роз-по-)вість;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чортійщо «тс.» (О. Гончар)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
часу осетинська
*чорт вість що «чорт знає (,) що (це, а не я)» (,)(це, а не я) ?
вість «відає, знає» ?
часу ?
часу ?
вість ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.