ЧАПІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
чапі́ти «непорушно сидіти, стояти на одному місці, чатувати СУМ; погано робитися Г, [слабо триматися; животіти] О»
псл. čapěti;
чергуванням голосних пов’язане з ча́пати, чіпа́ти;
р. [ча́пить] «нахиляти», п. [czapić] «присідати навпочіпки», ч. čapěti, [čapjet], вл. čapać so «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чампі́те
«невідступно чекати кого-небудь»
чапи́ти
«чатувати»
чепі́ти
«сидіти навкарачки; сидіти без діла Нед, триматися, чекати Мо»
чипі́ти
«стирчати в чомусь, прилипати до чого-небудь»
чіпі́ти
«тс.; сидіти навкарачки; сидіти у когось на шиї»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| čapać so «тс.» | верхньолужицька |
| czapić «присідати навпочіпки» | польська |
| čapěti | праслов’янська |
| ча́пить «нахиляти» | російська |
| čapjet | українська |
| čapěti | чеська |
| ча́пати | ? |
| чіпа́ти | ? |
причупкувати «сідати навпочіпки»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. [przycupkać] «сідати навпочіпки» утворено за допомогою префікса przy- «при-» від [cupieć] «сидіти навпочіпки», ст. czupieć «тс.», яке зводиться до *čupěti «тс.», пов’язаного чергуванням голосних з *čęрětі, до якого зводиться укр. чапі́ти «стояти зігнувшись»;
слц. pričupit’ sa «зіщулитися»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| przycupkać «сідати навпочіпки» | польська |
| pričupit' sa «зіщулитися» | словацька |
| чапі́ти «стояти зігнувшись» | українська |
| cupieć «сидіти навпочіпки» | ? |
| czupieć «тс.» | ? |
| *čupěti «тс.» | ? |
| *čęрětі | ? |
чепі́ти «сидіти навпочіпки; триматися; чекати; бути»
фонетичний варіант слова чапі́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
чє́пнути
«сидіти навпочіпки; нагнутися, причаїтися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| чапі́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України