ЧАКЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

чаклува́ти «чарувати»

специфічно українське утворення не зовсім ясного походження;
реконструювалася (Потебня РФВ I 266) первісна форма *шакловати, яка також не має достовірної етимології;
можливо, основа цього слова тюркського походження, пор. тур. c̦ak-mak «забивати; викрешувати (вогонь); блискати; здогадуватися, кумекати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чакли́ «чари»
чаклівни́ця «чарівниця»
чаклі́й «чаклун»
чаклува́ння
чаклу́н
чаклу́нка
чаклу́нство
Етимологічні відповідники

Слово Мова
c̦ak-mak «забивати; викрешувати (вогонь); блискати; здогадуватися, кумекати» турецька
*шакловати ?
c̦ak-mak «забивати; викрешувати (вогонь); блискати; здогадуватися, кумекати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України