ЦІПКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ці́пити «стискати»
псл. cěpiti/cěpati;
пов’язане чергуваннями з чіпа́ти;
споріднене з р. при-цепи́ть-ся «причепитися», це́пкий «чіпкий»;
р. [цепа́ть] «зачіпати, причепляти», др. цѣпити «розколювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́ціпи
«два зуби в нижній щелепі вола чи корови»
зціп'я́
«тс.»
зці́па
«ланцюг»
ціпки́й
«чіпкий; упертий; [міцний, сильний О]»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
цѣпити «розколювати» | давньоруська |
cěpiti/cěpati | праслов’янська |
при-цепи́ть-ся «причепитися» | російська |
цепа́ть «зачіпати, причепляти» | російська |
чіпа́ти | ? |
це́пкий «чіпкий» | ? |
ціпни́ця «вид осоки, Саrех frigida All.» (бот.)
похідне утворення від кореня ціп-, наявного в словах ці́пити, ціпки́й «чіпкий»;
назва рослини мотивується, можливо, тим, що її плоди чіпляються до шерсті тварин;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ціп- | ? |
ці́пити | ? |
ціпки́й «чіпкий» | ? |
ці́па «курка свійська, Gallus» (орн.)
звуконаслідувальні утворення від вигуку ціп-ціп, що імітує писк курчат і використовується також для підкликання птахів, аналогічні лтс. tib, cib (вигук), ciba «курка», нвн. [zib-zib] «вигук для підкликання свійських птахів»;
р. цып-цы́п, цы́па «курча, курка», бр. ціп-ціп, ці́па «курча», п. [сіра] «курка», сір-сір, слц. сіра «курка», слн. сíра «жайворонок лучний, Alauda pratensis L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цєп'є́
цєп'я́
«курча»
цє́пати
«пищати»
циплєня́
ципля́
ціп'я́
«курча»
ціпа́-ціпа́
ціпа́к
«велике курча»
ціпенє́
«тс.»
ці́пі-ці́пі-ціп
ці́пка
ці́пкати
ці́пкіт
«писк»
ціпленя́
«курча»
ціпля́
«тс.»
ціпоні́ти
ціпоті́ти
ціпу́-ціпу́
«тс.»
ціпці́п
«вигук для підкликання курей та курчат»
ціпча́к
«маленька пташка»
ціпча́ти
цьо́пати
«тс.»
цюп'є́
«тс.»
цю́пка
«тс.»
ця́па
«курка»
ця́пати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ціп-ціп | білоруська |
tib | латиська |
zib-zib «вигук для підкликання свійських птахів» | нововерхньонімецька |
сіра «курка» | польська |
цып-цы́п | російська |
сіра «курка» | словацька |
сíра «жайворонок лучний, Alauda pratensis L.» | словенська |
цы́па «курча, курка» | українська |
ці́па «курча» | українська |
сір-сір | українська |
ціп-ціп | ? |
cib (вигук) | ? |
ciba «курка» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України