ЦЯПКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ця́пка «плямка; крапелька»
експресивне утворення звуконаслідувального характеру, подібне до ка́пати (пор.);
бр. [ця́паць] «хапати зубами», п. сіараć «чалапати, хляпати; плямкати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дзя́пка
«тс.»
дзяпкани́стий
«тс.»
дзя́пкати
«тс. Ж; доїти»
цьо́пати
«стукати»
цьопи́нка
«дещиця»
цьо́пка
«тс.»
цьопку
«тс.»
цяпани́стий
«плямистий»
ця́пати
«черпати потроху (рідину); крапати»
цяпкани́ня
«віск або парафін, що стікає зі свічки й застигає»
ця́пкати
«крапати»
ця́пку
«трішки»
цяпкува́тий
«тс.»
цяпоті́ти
«тс.»
цяпу́сю
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ця́паць «хапати зубами» | білоруська |
сіараć «чалапати, хляпати; плямкати» | польська |
ка́пати (пор.). | ? |
о́цяпок «обгорілий кінець скіпки»
очевидно, результат контамінації слів о́цу́пок «обрубок, уламок» і [ця́пка] «цятка, пляма»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
о́цу́пок «обрубок, уламок» | ? |
ця́пка «цятка, пляма» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України