ЦЯПКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ця́пка «плямка; крапелька»

експресивне утворення звуконаслідувального характеру, подібне до ка́пати (пор.);
бр. [ця́паць] «хапати зубами», п. сіараć «чалапати, хляпати; плямкати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дзя́пка «тс.»
дзяпкани́стий «тс.»
дзя́пкати «тс. Ж; доїти»
цьо́пати «стукати»
цьопи́нка «дещиця»
цьо́пка «тс.»
цьопку «тс.»
цяпани́стий «плямистий»
ця́пати «черпати потроху (рідину); крапати»
цяпкани́ня «віск або парафін, що стікає зі свічки й застигає»
ця́пкати «крапати»
ця́пку «трішки»
цяпкува́тий «тс.»
цяпоті́ти «тс.»
цяпу́сю
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ця́паць «хапати зубами» білоруська
сіараć «чалапати, хляпати; плямкати» польська
ка́пати (пор.). ?

о́цяпок «обгорілий кінець скіпки»

очевидно, результат контамінації слів о́цу́пок «обрубок, уламок» і [ця́пка] «цятка, пляма»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
о́цу́пок «обрубок, уламок» ?
ця́пка «цятка, пляма» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України