ЦУНДРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

цугу́ндер (у вислові бра́ти на цугу́ндер «притягати до відповідальності, вести на розправу)»

певної етимології не має;
виводиться з н. zu Hunden «до псів» (Шелудько 53; Фасмер IV 304; Hocович 690) або з н. zu Hundert «до сотні (ударів)» (ССРЛЯ 17, 721);
пов’язується також з іншими німецькими висловами: zug unter «тягти вниз», zum Henker «до ката» тощо;
р. цугу́ндер «тс.», бр. цугу́ндар «тс.; [нероба]», п. [cuhunder] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цу́ндри (у вислові бра́ти на цу́ндри «насміхатися»)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цугу́ндар «тс.; [нероба]» білоруська
zu Hunden «до псів» німецька
zu Hundert «до сотні (ударів)» німецька
cuhunder «тс.» польська
цугу́ндер «тс.» російська
unter «тягти вниз» ?
Henker «до ката» ?

цу́ндра «лахміття, дрантя»

запозичення з румунської мови;
рум. [ţundră] «довгий і широкий селянський одяг» походить від етимологічно нез’ясованого угорського condra «тс.» (можливо, пов’язаного з cudar «негідник; обшарпаний; нікчемний»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

цу́ндра́вий «пошарпаний»
цу́ндравка «подерта або полатана сорочка»
цундра́к «старий одяг»
цундри́на «лахміття, дрантя»
цундрі́й «обідранець»
цу́ндровка «обдерта жінка»
цу́ндря «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ţundră «довгий і широкий селянський одяг» румунська
condra «тс.» (можливо, пов’язаного з cudar «негідник; обшарпаний; нікчемний») ?

шльо́ндра «нехлюя; повія»

слов’янське утворення, експресивне чи експресивно-звуконаслідувальне, пор. укр. фльо́ндра, хльо́ндра «повія», до суфікса ще укр. ци́ндра, ци́ндря «жужелиця; вертихвістка (про жінку)» і цу́ндра, цу́ндря «ганчірка»;
можливе запозичення з германських мов, пор. н. schlendern «тягтися, плестися», [schlundern] «тс.» або шв. slunt «волоцюга» (проти Фасмер IV 453);
р. шлёнда «ледар», [шля́нда, шлы́нда] «тс.», бр. [шлю́ндра] «нехлюя, нечупара», п. [szlądra] «повія», ч. šlundra «тс.», вл. šlundrija «нехлюя», нл. šlundrawa «нечупара; розпусниця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шлю́ндра «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шлю́ндра «нехлюя, нечупара» білоруська
šlundrija «нехлюя» верхньолужицька
šlundrawa «нечупара; розпусниця» нижньолужицька
schlendern «тягтися, плестися» німецька
schlundern «тс.» німецька
szlądra «повія» польська
шлёнда «ледар» російська
шля́нда російська
шлы́нда «тс.» російська
фльо́ндра українська
хльо́ндра «повія» українська
ци́ндра українська
ци́ндря «жужелиця; вертихвістка (про жінку)» українська
цу́ндра українська
цу́ндря «ганчірка» українська
šlundra «тс.» чеська
slunt «волоцюга» (проти Фасмер IV 453) шведська

цу́ри «лахміття, ганчір’я»

не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення на основі іменників цу́ндра «лахміття, дрантя» і цу́ри «дрібні відходи»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цу́равий «обідраний, обшарпаний»
цу́равка
цу́равча «обідрана дитина»
цу́ря «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цу́ндра «лахміття, дрантя» ?
цу́ри «дрібні відходи» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.