ЦУКРУВАТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

цу́кор «солодкий продукт харчування»

запозичене з німецької мови через посередництво польської;
н. Zucker «тс.» походить від іт. zucchero, що виникло з слат. succarum «тс.», яке через ар. sūkkar, перс. shäkär зводиться до дінд. śárkarā, śarkaraḥ «галька, рінь, пісок; цукор-пісок»;
бр. цу́кар, п. cukier, ч. cukr, слц. нл. cukor, вл. cokor;
Фонетичні та словотвірні варіанти

цу́кар
цука́рня «цукроварня»
цу́кер
цуке́рка
цуке́рко́вий
цуке́рник (спец.)
цуке́рниця
цуке́рничка
цуке́рня
цуке́рок
цуко́рник «кондитер»
цукорни́цтво
цу́корни́ця
цуко́рня «кондитерська»
цукоръ
цукра́т (хім.)
цукри́на
цукри́стий
цукри́ця «цукрова маса; (мед.) діабет»
цукрівки́ «сорт груш»
цукрівни́й
цукрівня́ний
цукрованый
цукро́вий
цукрови́к (спец.)
цукрови́на «кондитерський виріб»
цукрови́нка «льодяник, карамель»
цукрови́ця «цукриця»
цукро́за (хім.)
цукрува́ння
цукрува́ти
цукрува́тий
цукрува́тіти
цукряни́й
цу́кур «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sūkkar арабська
цу́кар білоруська
cokor верхньолужицька
śárkarā давньоіндійська
zucchero італійська
cukor нижньолужицька
Zucker «тс.» німецька
shäkär перська
cukier польська
succarum «тс.» середньолатинська
cukor словацька
cukr чеська
śarkaraḥ «галька, рінь, пісок; цукор-пісок» ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.