ХУЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
хуй «membrum virile»
псл. xujь чергуванням голосних пов’язане з хвоя (‹ *skou̯-i̯-o/sku̯-oi̯-ā);
первісне значення «колоти»;
споріднене з лит. skujà «хвоя; шишка», лтс. skujas «хвоя; ялинові шпильки», алб. hu «кілок; membrum virile»;
заперечення Уленбека (Uhlenbeck IF 17, 98) безпідставні;
р. бр. болг. хуй, п. слц. chuj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хуйня́
«нісенітниця»
хуйо́вий
«кепський»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hu «кілок; membrum virile» | албанська |
| хуй | білоруська |
| хуй | болгарська |
| skujas «хвоя; ялинові шпильки» | латиська |
| skujà «хвоя; шишка» | литовська |
| chuj | польська |
| xujь чергуванням голосних пов'язане з хвоя (‹ *skou̯-i̯-o/sku̯-oi̯-ā) | праслов’янська |
| хуй | російська |
| chuj | словацька |
| значення «колоти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України