ХУДОЖНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

худо́жній

суфіксальні утворення, пов’язані з псл. xǫdogъ(jü) «досвідчений, умілий», до якого зводиться й укр. худо́га;
р. худо́жественный, худо́жник, др. художьныи «художній; досвідчений, знаючий, умілий», художьникъ «художник, майстер», болг. худо́жествен, худо́жник, стсл. хѫдожьство «мистецтво; уміння»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

худо́жний
худо́жник
художникъ «умілець»
худо́жництво «покликання художника»
худо́жницький
художни́чий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
худо́жествен болгарська
художьныи «художній; досвідчений, знаючий, умілий» давньоруська
xǫdogъ(jü) «досвідчений, умілий» праслов’янська
худо́жественный російська
хѫдожьство «мистецтво; уміння» старослов’янська
худо́га українська
худо́жник українська
художьникъ «художник, майстер» українська
худо́жник українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.