ХУД — ЕТИМОЛОГІЯ

худи́й «не товстий; пісний; убогий; (рідко) поганий»

псл. xudъ;
найвірогідніше, споріднене з дінд. kṣîdati «товкти, дрібнити», kṣudrá- «маленький, дрібний» (іє. *ksoudo- «товкти») (Потебня ЖСт. 3, 1891, 121; ЭССЯ 8, 111–113; Pedersen IF 5, 60–61; KZ 39, 382–383), лит. kudas «худий», лтс. kūds «тс.» (Mikl. EW 91);
зіставляється також з лит. skaudùs «хворобливий» (Brückner 186; Sławski I 88–89), гр. φευ̃δος «брехня, омана, помилка» (Meillet Études 174), дінд. kšōdhuka- «голодний» (Machek ESJČ 208–209);
р. худо́й «поганий; худий», бр. худы́ «худий», др. худъ «поганий; слабкий; малий; бідний; незначний», п. chudy «худий; бідний; неродючий», ч. chudó «бідний», слц. chudó «худий», вл. khudy, нл. chudy «бідний; неродючий; худий», полаб. cheudė «тс.», болг. [худ] «поганий», схв. ху̑д «поганий; нещасний», слн. húd «поганий, злісний», стсл. хоудъ «малий; простий; убогий; незначний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

захуди́ти «зробити худим»
захуді́ти «схуднути»
обхудний «досить худий»
схуді́лий
сху́длий
схудобні́ти «зубожіти»
худа́вий «худуватий; убогий»
худа́й «худий чоловік (хлопець)»
худа́йка
худа́к «бідняк»
худе́нний «дуже худий»
худеня́ «пісне м’ясо»
худерля́вий
худина́ «худорба; худа тварина УРС; пісне м’ясо ВеЗа»
худі́ти
худні́ти
ху́днути
ху́до
худо́ба «убозтво»
худо́бний «убогий»
худо́бство «тс.»
худо́рба́
худорля́вий
худчина́ «тс.»
худю́чий
худю́щий
худя́к «виснажена худоба»
ху́нути «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
худы́ «худий» білоруська
худ «поганий» болгарська
khudy верхньолужицька
φευ̃δος «брехня, омана, помилка» грецька
kṣîdati «товкти, дрібнити» давньоіндійська
kšōdhuka- «голодний» давньоіндійська
худъ «поганий; слабкий; малий; бідний; незначний» давньоруська
kūds «тс.» латиська
kudas «худий» литовська
skaudùs «хворобливий» литовська
chudy «бідний; неродючий; худий» нижньолужицька
cheudė «тс.» полабська
chudy «худий; бідний; неродючий» польська
xudъ праслов’янська
худо́й «поганий; худий» російська
д «поганий; нещасний» сербохорватська
chudó «худий» словацька
húd «поганий, злісний» словенська
хоудъ «малий; простий; убогий; незначний» старослов’янська
chudó «бідний» чеська
kṣudrá- «маленький, дрібний» (іє. *ksoudo- «товкти») ?

худко́ «одуд, Upupa epops L.» (орн.)

суфіксальні утворення від вигуків, зокрема худ, що імітують крик птаха;
Фонетичні та словотвірні варіанти

футик
футко
футок «тс.»
худик
худок
хутко
хуток
Етимологічні відповідники

Слово Мова
худ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України