ХРИПИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
хрипі́ти «видавати горлом хрипкі звуки, мати в голосі хрипоту»
псл. xripěti;
звуконаслідувальне утворення від вигуку типу xrrr, що імітує хрип;
зіставляється з skripěti;
р. хрипе́ть, бр. хрыпе́ць, п. chrzypieć, chrypieć, chrapać, ч. chřipěti, chřípěti, chraptěti, chraptiti, слц. chripiet’, вл. chripa «сильний кашель», болг. хрип, хри́пав, хри́пкав, схв. хри́пати, слн. hripåti, стсл. хрипнѫти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
охри́плість
схри́плий
схри́пло
хрип
хри́павиця
хри́павка
хри́пати
хри́пи
«дихальні органи (у сполученні відби́ти хри́пи)»
хри́піт
хри́пка
хрипка́вий
хрипки́й
хри́пко
хрипкува́тий
хрипкува́то
хрипли́вий
хрипли́во
хри́плий
хри́пло
хриплува́тий
хриплува́то
хри́пнути
хри́повиця
хрипота́
хрипо́ти
хрипува́тий
хрипу́н
хрипу́ха
хрипу́чий
хря́пкати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хрыпе́ць | білоруська |
| хрип | болгарська |
| chripa «сильний кашель» | верхньолужицька |
| chrzypieć | польська |
| chrypieć | польська |
| chrapać | польська |
| xripěti | праслов’янська |
| хрипе́ть | російська |
| хри́пати | сербохорватська |
| chripiet' | словацька |
| hripåti | словенська |
| хрипнѫти | старослов’янська |
| хри́пав | українська |
| хри́пкав | українська |
| chřipěti | чеська |
| chřípěti | чеська |
| chraptěti | чеська |
| chraptiti | чеська |
грип
;
менш переконливе виведення фр. grippe від р. хрип (Schuchardt Slavod. 69; Gamillscheg 492; Фасмер І 459);
фр. grippe «грип» є похідним від дієслова gripper «схоплювати», що зводиться як запозичення до франк. grīpan «хапати», спорідненого з нвн. greifen «тс.»;
запозичене, очевидно, з французької мови;
р. грипп, бр. грып, п. grypa, ч. chřipka, слц. chrípka, вл. gripa, нл. chřipawa, болг. м. грип, схв. грȕп, грȕпа, слн. grípa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грипо́зний
грипува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| грып | білоруська |
| грип | болгарська |
| gripa | верхньолужицька |
| грип | македонська |
| chřipawa | нижньолужицька |
| greifen «тс.» | нововерхньонімецька |
| grypa | польська |
| грипп | російська |
| хрип | російська |
| грȕп | сербохорватська |
| грȕпа | сербохорватська |
| chrípka | словацька |
| grípa | словенська |
| grīpan «хапати» | франкська |
| grippe | французька |
| grippe «грип» | французька |
| chripka | чеська |
| gripper «схоплювати» | ? |
ри́патися «пориватися, потикатися»
можливо, споріднене з лит. rūpė́ti «турбувати», rũpestis «турбота» (від raũti «виривати», спорідненого з ри́ти);
очевидно, пов’язане з ри́ти, псл. ryti, розширеним формантом -р-;
р. ры́паться, бр. ры́пацца «тс.», п. rypać «іти, квапливо крокувати», ч. [vyrypovat] «пружно і швидко йти», болг. ри́пам «скачу, підскакую», [хри́пам] «тс.», схв. рѝпати «підскакувати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ры́пацца «тс.» | білоруська |
| ри́пам «скачу, підскакую» | болгарська |
| хри́пам «тс.» | болгарська |
| rūpėˊti «турбувати» | литовська |
| rũpestis «турбота» (від raũti «виривати», спорідненого з ри́ти) | литовська |
| raũti | литовська |
| rypać «іти, квапливо крокувати» | польська |
| ryti | праслов’янська |
| ры́паться | російська |
| рѝпати «підскакувати» | сербохорватська |
| vyrypovat «пружно і швидко йти» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України