ХОЛОШІ — ЕТИМОЛОГІЯ

у польській мові [chołosznie], як свідчить повноголосся -oło-, запозичене з української;

псл. *xolša «холоша», букв. «та, що облягає», пов’язане з псл. xoliti «чистити», укр. холи́ти;

п. [chołosznie] «селянські штани»;

здебільшого вважається давнім запозиченням з романських мов;

зіставляється з фріульськ. tχaltse «панчоха», ретороманськ. chotscha «тс.», що походять від лат. саlсеа «тс.» (Трубачев ВЯ 1959/1, 26; Рот Мовозн. 1967/6, 14; ЭССЯ 8, 56; 10, 154), або безпосередньо з лат. саlсеа (Фасмер II 297; Mikkola Berühr. 124; Torbiörnsson LM І 83);

р. [коло́ша] «штанина», бр. кало́ша, п. [kołosza] «тс.», [chołosznie] «полотняні селянські штани» (з укр.), болг. кла́шня «груба тканина», клашни́к «верхній одяг без рукавів», м. клашна «домоткане сукно», клашеник «жіноча безрукавка (з домотканого сукна)», клашник «тс.», схв. клȁшњак «вид панчохи», клȁшње (заст.) «рідка тканина (в одну нитку)»;

псл. xol’eva, розглядається як похідне від дієслова xoliti (ЭССЯ 8, 59–60);

припускалося запозичення із циганської мови (Горяев 394; Mikl. EW 85; Machek Slavia 16, 211);

циг. холо́в, [холова́] «штани, шаровари» швидше, навпаки, слов’янського походження;

висловлювалася думка про спорідненість з холо́ша, холо́шні (схв. хла̏ча «панчоха») і з п. chłonąć «вбирати в себе, всмоктувати» (тоді п. cholewa первісно «те, що обгортає» –Sławski I 74–75; Brückner 182);

малоймовірним є і зведення слова до псл. *xal-, *xol- із звуконаслідувальним значенням (халя́ва «те, що шумить» – Ильинский ИОРЯС 20/4, 156);

безпідставно зіставлялося з лат. caliga «чобіт» (Matzenauer 179);

не обґрунтоване припущення про те, що п. cholewa є джерелом для укр. халя́ва (Zaręba JP 51, 1, 5);

р. [халя́ва], бр. халя́ва, п. cholewa, ч. [chalava, halava], ст. cholava «кусок тканини для обв’язування», вл. kholowa, нл. chîlowa, схв. [hȍleva] «панчоха»;