ХОЛОСТИТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
холости́ти «каструвати»
псл. *xolstiti, утворене від *xolstъ «холостий, неодружений»;
пов’язувалося з іє. *(s)kel-/(s)kol- «різати, сікти (відсікати)» зі зміною на слов’янському ґрунті початкових sk › ks › kx › x;
у такому разі споріднене з лит. skålti «колоти, розколювати, висікати (вогонь)», skìlti «розколотися, тріснути», гот. skilja «м’ясник», skalja «черепиця», дісл. ісл. skilja «відокремлювати; розподіляти, переривати», двн. skala «шкаралупа», н. Schale «оболонка, шкаралупа» (Черных II 349);
р. холости́ть «каструвати», бр. [халасці́ць];
Фонетичні та словотвірні варіанти
охоло́стати
«виснажити, втихомирити, приборкати, вгамувати»
ухоло́стати
«тс.»
халаша́ти
халашта́н
«кастрат»
халашта́ти
халашту́н
«тс.»
халашува́ти
холоста́ти
холощі́й
«кастратор»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
халасці́ць | білоруська |
skilja «м’ясник» | готська |
skala «шкаралупа» | давньоверхньонімецька |
skilja «відокремлювати; розподіляти, переривати» | давньоісландська |
*(s)kel-/(s)kol- «різати, сікти (відсікати)» | індоєвропейська |
skilja «відокремлювати; розподіляти, переривати» | ісландська |
skålti «колоти, розколювати, висікати (вогонь)» | литовська |
Schale «оболонка, шкаралупа» | німецька |
*xolstiti | праслов’янська |
холости́ть «каструвати» | російська |
*xolstъ «холостий, неодружений» | ? |
skìlti «розколотися, тріснути» | ? |
skalja «черепиця» | ? |
холу́й «лакей, слуга; той, хто запопадливо прислужується кому-небудь, плазує перед кимсь; [корч на дні річки, озера Чаб]»
Трубачев (Терм. родства 188) пов’язує з р. [алу́й] «служба»;
псл. xolujь;
первісно, мабуть, «раб, слуга» (звідси всі негативні сучасні значення «наймит, прихвостень, попихач»);
зіставлялося з лит. skålti «розколювати», kuõlas «кілок», хет. iškallāi «розривати, розколювати» і зводилося до іє. *ksol- «чистити, скребти, обрізати» від іє. *ks-/kes- (Мельничук Этимология 1966, 216–217, 219);
така етимологія не виключає зв’язку з псл. xoliti, *xolkъ, *xolpъ, *xolstъ (ЭССЯ 8, 65; пор. також Соболевский ЖМНП 1886/9, 146; Lehr-Spławiński JP 24/2, 43–44; Черных II 349) – хо́лост, холости́ть;
припускалася спорідненість зі словами наха́л, подхали́м, па́холок (Фасмер IV 258–259; Горяев 394, Доп. I 51; Преобр. I 595), з халя́ва, р. [халя́вить] «бруднити» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 156);
р. холу́й, бр. халу́й, п. [chołoj, choluj] «стебла, гичка», ч. choluj «підстилка з листя, дрібні віти», вл. chołuj «плуг», нл. chîluj, [chîlyj, choloj] «плуг»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
холу́йство
холу́йський
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
халу́й | білоруська |
chołuj «плуг» | верхньолужицька |
*ksol- «чистити, скребти, обрізати» | індоєвропейська |
*ks-/kes- | індоєвропейська |
skålti «розколювати» | литовська |
chîluj | нижньолужицька |
chołoj «стебла, гичка» | польська |
choluj «стебла, гичка» | польська |
xolujь | праслов’янська |
xoliti | праслов’янська |
алу́й «служба» | російська |
халя́вить «бруднити» | російська |
холу́й | російська |
chîlyj «плуг» | українська |
choloj «плуг» | українська |
iškallāi «розривати, розколювати» | хетська |
choluj «підстилка з листя, дрібні віти» | чеська |
kuõlas «кілок» | ? |
*xolkъ | ? |
*xolpъ | ? |
хо́лост | ? |
холости́ть | ? |
наха́л | ? |
подхали́м | ? |
па́холок | ? |
халя́ва | ? |
халашува́ти «каструвати»
очевидно, експресивна видозміна дієcлова холости́ти «каструвати тварин»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
халаштан
«кастрат»
халашта́ти
«тс.»
халашту́н
«той, хто каструє тварин»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
холости́ти «каструвати тварин» | ? |
хороста́ти «чистити, обдирати зерно від лушпиння»
можливо, давній фонетичний варіант до холости́ти «каструвати»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
холости́ти «каструвати» | ? |
хороша́ник «кастрований самець (віл тощо)»
похідне утворення від поширеного в західноукраїнських говорах, але раніше не зафіксованого в словниках хороша́ти «каструвати», імовірно, спорідненого з хороста́ти «лущити, обдирати із зерна лушпину» і з холости́ти «каструвати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хороша́ти «каструвати» | ? |
хороста́ти «лущити, обдирати із зерна лушпину» | ? |
холости́ти «каструвати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України