ХОЛОСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *xolstiti, утворене від *xolstъ «холостий, неодружений»;

пов’язувалося з іє. *(s)kel-/(s)kol- «різати, сікти (відсікати)» зі зміною на слов’янському ґрунті початкових sk › ks › kx › x;

у такому разі споріднене з лит. skålti «колоти, розколювати, висікати (вогонь)», skìlti «розколотися, тріснути», гот. skilja «м’ясник», skalja «черепиця», дісл. ісл. skilja «відокремлювати; розподіляти, переривати», двн. skala «шкаралупа», н. Schale «оболонка, шкаралупа» (Черных II 349);

р. холости́ть «каструвати», бр. [халасці́ць];

очевидно, експресивна видозміна дієcлова холости́ти «каструвати тварин»;

Трубачев (Терм. родства 188) пов’язує з р. [алу́й] «служба»;

припускалася спорідненість зі словами наха́л, подхали́м, па́холок (Фасмер IV 258–259; Горяев 394, Доп. I 51; Преобр. I 595), з халя́ва, р. [халя́вить] «бруднити» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 156);

така етимологія не виключає зв’язку з псл. xoliti, *xolkъ, *xolpъ, *xolstъ (ЭССЯ 8, 65; пор. також Соболевский ЖМНП 1886/9, 146; Lehr-Spławiński JP 24/2, 43–44; Черных II 349) – хо́лост, холости́ть;

зіставлялося з лит. skålti «розколювати», kuõlas «кілок», хет. iškallāi «розривати, розколювати» і зводилося до іє. *ksol- «чистити, скребти, обрізати» від іє. *ks-/kes- (Мельничук Этимология 1966, 216–217, 219);

первісно, мабуть, «раб, слуга» (звідси всі негативні сучасні значення «наймит, прихвостень, попихач»);

псл. xolujь;

р. холу́й, бр. халу́й, п. [chołoj, choluj] «стебла, гичка», ч. choluj «підстилка з листя, дрібні віти», вл. chołuj «плуг», нл. chîluj, [chîlyj, choloj] «плуг»;

можливо, давній фонетичний варіант до холости́ти «каструвати»;

не зовсім ясне;

похідне утворення від поширеного в західноукраїнських говорах, але раніше не зафіксованого в словниках хороша́ти «каструвати», імовірно, спорідненого з хороста́ти «лущити, обдирати із зерна лушпину» і з холости́ти «каструвати»;