ХОЛОП — ЕТИМОЛОГІЯ

холо́п «у Давній Русі -- підневільна особа, близька за суспільним становищем до раба; пізніше -- двірський слуга, кріпак»

псл. *xolpъ;
переконливої етимології не має;
імовірний зв’язок із ч. pachole, pacholek (ЭССЯ 8, 62–64);
припускалася спорідненість із звуконаслідувальним холу́й з первісним значенням «людина, зайнята чорною, брудною роботою», пізніше – «підневільна людина, кріпак» (Ильинский ИОРЯС 20/4, 165);
на думку інших, слово може бути назвою якогось поневоленого народу (пор. н. Sklave «раб», фр. esclave, сгр. σϰλαυηνός, σϰλαβηνός, σϰλα̃βος (Sławski I 68–69);
висувалася гіпотеза про можливість запозичення з тюркських мов, зокрема з якоїсь форми (можливо, арабського походження), що з неї виникло тур. xalfa «підручний раб» (Menges UAJb 31, 187–188);
були спроби пов’язати з н. skalks «слуга, наймит», гот. skulan «бути винним», skula «боржник», лит. skolà «вина» (за борги людина ставала підневільною) (Brückner 180), з гот. halbs «половина» (Pedersen KZ 38, 373), з лит. šel˜pti «допомагати» (Погодин РФВ 32, 270–275; Brückner KZ 51, 235), лит. sil˜pti, sil˜pstа «слабнути», sil˜pnas «слабий» (Matzenauer LF 7, 220, проти Bern. I 394), з ос. xælæf «грабунок» (Абаев Пробл. ие. языкозн. 14);
непереконливі пов’язування з дінд. jālmá «негідник, бандит», jálрati «нерозбірливо говорить, мурликає» (Machek Slavia 16, 195–196; Mayrhofer I 724), зіставлення з іє. *khel- «тяти, обтинати», звідки *xolpъ «невільник; кастрат» (Соболевский РФВ 71, 444);
р. холо́п, бр. хало́п, др. холопъ, п. chłop «селянин; хлопець; мужчина», ч. слц. chlap «чоловік», вл. khłop, khłopc «хлопець», нл. kłopc, болг. хла́пе́ «хлоп’я», хлапа́к «хлопчик», м. лапе «хлопчисько», схв. ст. хла̏п «холоп; невіглас», слн. hlȃp «телепень, бовдур», стсл. хлапъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

холо́пство
холо́пствувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хало́п білоруська
хла́пе́ «хлоп’я» болгарська
khłop «хлопець» верхньолужицька
khłopc «хлопець» верхньолужицька
skulan «бути винним» готська
halbs «половина» готська
jālmá «негідник, бандит» давньоіндійська
холопъ давньоруська
*khel- «тяти, обтинати» індоєвропейська
skolà «вина» (за борги людина ставала підневільною) литовська
šel˜pti «допомагати» литовська
sil˜pti литовська
лапе «хлопчисько» македонська
kłopc нижньолужицька
skalks «слуга, наймит» німецька
xælæf «грабунок» осетинська
chłop «селянин; хлопець; мужчина» польська
*xolpъ праслов’янська
холо́п російська
п «холоп; невіглас» сербохорватська
chlap «чоловік» словацька
hlȃp «телепень, бовдур» словенська
хлапъ старослов’янська
xalfa «підручний раб» турецька
хлапа́к «хлопчик» українська
pachole чеська
chlap «чоловік» чеська
pacholek ?
холу́й «людина, зайнята чорною, брудною роботою» ?
холу#й «підневільна людина, кріпак» ?
skula «боржник» ?
sil˜pstа «слабнути» ?
sil˜pnas «слабий» ?
jálрati «нерозбірливо говорить, мурликає» ?
*xolpъ «невільник; кастрат» ?
п «холоп; невіглас» ?

хлоп «селянин; чоловік, мужчина»

запозичення з польської мови;
п. chłop «селянин; хлопець» походить від псл. *хоlръ, звідки повноголосна східнослов’янська форма холо́п;
р. бр. хлоп, ч. слц. chlap, слн. hlap;
Фонетичні та словотвірні варіанти

схлопі́ти «стати хлопцем»
хло(у)пчу́рка «дівчина, що грається переважно з хлопцями»
хлоп'я́
хлоп'я́га
хлоп'я́к
хлоп'я́цтво
хлоп'я́чий
хлопа́к
хло́пан «валет у картах»
хлопеня́
хло́пець
хлопи́сько
хлопи́ха «жінка хлопа»
хлопи́ця «хлоп»
хлопи́ще
хлопі́йко
хлопі́стика «знання сільських звичаїв»
хлопі́ти «набиратися селянських звичок»
хло́пка
хло́пко «хлопець»
хлопкува́ти «служити»
хлопо́вич «селянський син»
хло́пський
хлопцюва́ти
хлопцю́га
хлопча́
хлопча́к
хлопча́тий «хлоп’ячий»
хлопча́чий
хлопченя́
хло́пчик «дитина чоловічої статі; [мотовило ЛПол]»
хлопчи́на
хлопчи́сько
хлопчи́ще
хлопчівня́
хлопчі́я «хлопець»
хлопчу́рниця «тс.»
хло́ство
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хлоп білоруська
chłop «селянин; хлопець» польська
*хоlръ праслов’янська
хлоп російська
chlap словацька
hlap словенська
chlap чеська
холо́п ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України