ХЛИПАВКА — ЕТИМОЛОГІЯ
хли́пати «посилено, судорожно вдихати, втягувати повітря, переважно від плачу або від сміху»
звуконаслідувальне утворення;
р. хли́пать, [хли́бать] «хиріти, хворіти», бр. хлі́паць, др. хлипати, п. chlipać «хлипати, хлистати», ч. chlípati «бешкетувати, пустувати», chlípěti «пливти, литися», слц. chlípat’ «хлюпати, сьорбати», вл. slípać «хлипати, голосно плакати», нл. chlimpaś «брязкати, стукати», болг. хли́пам «плакати, хлипаючи; дуже лити (про дощ)», схв. чак. [hȅlpat] «хлипати; шелестіти (про дощ)», слн. hlípati «важко дихати», стсл. хлипати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́хлипка
«вентиль»
похлепну́тися
похлипну́тися
«похлинутися»
схлип
схли́пувати
хли́па
«морська тварина з роду Веröе ovata»
(зоол.)
хли́павка
«клапан»
хлипа́к
«вентиль»
хли́пи
хлипки́й
хлипо́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хлі́паць | білоруська |
| хли́пам «плакати, хлипаючи; дуже лити (про дощ)» | болгарська |
| slípać «хлипати, голосно плакати» | верхньолужицька |
| хлипати | давньоруська |
| chlimpaś «брязкати, стукати» | нижньолужицька |
| chlipać «хлипати, хлистати» | польська |
| хли́пать | російська |
| hȅlpat «хлипати; шелестіти (про дощ)» | сербохорватська |
| chlípat' «хлюпати, сьорбати» | словацька |
| hlípati «важко дихати» | словенська |
| хлипати | старослов’янська |
| хли́бать «хиріти, хворіти» | українська |
| chlípati «бешкетувати, пустувати»«пливти, литися» | чеська |
| chlípěti «бешкетувати, пустувати»«пливти, литися» | чеська |
| hȅlpat «хлипати; шелестіти (про дощ)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України