ХИЖУ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. xyzъ, xysъ, xyza, xyša «хата, житло»;

xyža (‹ *xyzja «тс.»);

давнє (праслов’янське) запозичення з германських мов;

пгерм. *hūsa (‹ *kūso/ *kuso) «укриття, захист» (двн. дангл. дісл. hūs «хата», англ. house, н. Haus «тс.») утворене від іє. *(s)qeu-s- «покривати, ховати»;

висловлювалася також думка (Machek ВЯ 1957/1) про паралельне, генетично незалежне індоєвропейське походження псл. xyzъ і пгерм. *hūsa;

про варіанти xyzъ: xysъ див. ЭССЯ 8, 159–160, 165–166;

р. хи́жина, др. хыжа, хижа, хызина, хизина, хызъ, п. chyża, chyż «курінь», ч. chóše, chóže, слц. chyž(k)a, chěža, chеžka, вл. chěža, chěžka, нл. chyža, chyžka, chyz, болг. хи́жа, схв. хи̏жа, хи̏жина «кімната», слн. híža, стсл. хызъ;

пов’язування укр. хи́жий з дінд. svangati «(він) іде» і н. schwingen «коливатися» (Потебня РФВ 4, 197) непереконливе;

утворення, що походить від того самого кореня, що й дієслово хита́ти, хоч ж викликає труднощі;

була спроба (Sławski I 96) пояснити його фонетичним розвитком: хи́штний › хи́жний › хи́жий, але ймовірніше, що ж тут з йотованого з, пор. р. [хизь] «пристрасне бажання» (ЭССЯ 8, 164);

пор. також хи́жий «гарний», можливо, від хизува́тися;

р. [хи́жий] (з укр.?), бр. хі́жы, п. [сhyży, chyżo] (з укр.);

з р. защища́ть етимологічно не споріднене;

похідні утворення від кореня хист (*xucмj-), що є, можливо, розширеним варіантом давнішнього хис-, (‹хыз), наявного також у слові хи́жа (‹*xyzja);

через посередництво польської мови запозичено з німецької;

н. [lamus, lehms] «вогнетривкий склад, збудований з глини» походить від сн. lēm-hūs «глиняний будинок», яке складається з основ іменників свн. lēm (двн. leimo, нвн. Lehm) «глина», спорідненого з дангл. lām, англ. loam, дісл. leir, прус. layso «тс.», лат. Iīmus «слиз, бруд, мул», і свн. hūs (нвн. Haus) «будинок», спорідненого з англ. house, гот. -hus «тс.» (‹ герм. *hūsa, *hūza, звідки псл. *хуzъ, xyža, укр. хи́жа);

п. lamus «склад старих речей; комора; мурований будинок для зберігання цінних речей», ст. lemus «тс.»;

запозичено з німецької мови в петровську епоху;

н. Páckhaus «склад, амбар» утворене з основ слів packen «укладати, пакувати», Pack «пака», до якого зводиться укр. па́ка, та Haus «будинок», спорідненого з двн. свн. днн. дангл. дісл. hūs «тс.», які виводяться з герм. *hūsa- (‹ *kūso), звідки походить псл. *xyzъ, укр. хи́жа;

р. бр. пакга́уз, п. pakhauz;

пов’язання за́хист та ін. з хи́жа (ЕСУМ II 244) є помилковим;

пов’язане з [хисти́ти] «захищати, приховувати», за́хист, захисти́ти, прихисти́ти;

конкретний характер зв’язку неясний;

може розглядатися як результат спрощення форми *похистити або як залишок псл. xyt- у значенні «захищати, ховати», пов’язаного з xytati «хватати» (ЭССЯ 8, 159);

складне слово, утворене з префікса у- та іменникових основ пів- і хи́жа;

кінцевий -ь надає значення збірності;

утворення звуконаслідувального характеру;

р. [хи́жа] «дощ, сніговиця»;

очевидно, фонетичний варіант слова жи́жа з дитячої мови;

споріднене з хита́ти;

для псл. xytati припускається інше суфіксальне поширення: *xy-z-ati (ЭССЯ 8, 164);

сюди ж, очевидно, хи́жий «гарний» (до семантичного зв’язку слів на позначення позитивних якостей з дієсловами руху пор. укр. розм. ло́вкий «гарний» при лови́ти);

припущення про запозичення укр. хизува́тися з тур. hüsün «краса, принадність» (Кобилянський Зб. наук. праць I 80) малоймовірне;