ХИЖА — ЕТИМОЛОГІЯ

хи́жа «комора; хата; невелика убога хата, халупа»

про варіанти xyzъ: xysъ див. ЭССЯ 8, 159–160, 165–166;
висловлювалася також думка (Machek ВЯ 1957/1) про паралельне, генетично незалежне індоєвропейське походження псл. xyzъ і пгерм. *hūsa;
пгерм. *hūsa (‹ *kūso/ *kuso) «укриття, захист» (двн. дангл. дісл. hūs «хата», англ. house, н. Haus «тс.») утворене від іє. *(s)qeu-s- «покривати, ховати»;
давнє (праслов’янське) запозичення з германських мов;
xyža (‹ *xyzja «тс.»);
псл. xyzъ, xysъ, xyza, xyša «хата, житло»;
р. хи́жина, др. хыжа, хижа, хызина, хизина, хызъ, п. chyża, chyż «курінь», ч. chóše, chóže, слц. chyž(k)a, chěža, chеžka, вл. chěža, chěžka, нл. chyža, chyžka, chyz, болг. хи́жа, схв. хи̏жа, хи̏жина «кімната», слн. híža, стсл. хызъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

охи́жа
хе́жа «хижа»
хи́жечний
хи́жка
хи́жний
хижчи́на
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хи́жа болгарська
chěža верхньолужицька
chěžka верхньолужицька
хыжа давньоруська
*(s)qeu-s- «покривати, ховати» індоєвропейська
chyža нижньолужицька
chyžka нижньолужицька
chyz нижньолужицька
chyża «курінь» польська
chyż «курінь» польська
*hūsa прагерманська
*hūsa утворене від «укриття, захист» (‹ *kūso/ *kuso)(двн. дангл. дісл. hūs «хата», англ. house, н. Haus «тс.») прагерманська
xyzъ праслов’янська
xyzъ праслов’янська
хи́жина російська
жа сербохорватська
chyž(k)a словацька
chěža словацька
chеžka словацька
híža словенська
хызъ старослов’янська
хижа українська
хызина українська
хизина українська
хызъ українська
жина «кімната» українська
chóše чеська
chóže чеська
xyža (‹ *xyzja «тс.») ?
xysъ ?
xyza ?
xyša «хата, житло» ?

за́хист

похідні утворення від кореня хист (*xucмj-), що є, можливо, розширеним варіантом давнішнього хис-, (‹хыз), наявного також у слові хи́жа (‹*xyzja);
з р. защища́ть етимологічно не споріднене;
Фонетичні та словотвірні варіанти

захи́сни́к
захисти́ти
за́хисток
за́хищ «захист»
захища́ти
підза́хисний
прихисти́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
защища́ть російська
хист (*xucмj-) ?
хис- ?
хи́жа (‹*xyzja) ?

ля́мус «мурована комора, глиняний будинок» (ст.)

н. [lamus, lehms] «вогнетривкий склад, збудований з глини» походить від сн. lēm-hūs «глиняний будинок», яке складається з основ іменників свн. lēm (двн. leimo, нвн. Lehm) «глина», спорідненого з дангл. lām, англ. loam, дісл. leir, прус. layso «тс.», лат. Iīmus «слиз, бруд, мул», і свн. hūs (нвн. Haus) «будинок», спорідненого з англ. house, гот. -hus «тс.» (‹ герм. *hūsa, *hūza, звідки псл. *хуzъ, xyža, укр. хи́жа);
через посередництво польської мови запозичено з німецької;
п. lamus «склад старих речей; комора; мурований будинок для зберігання цінних речей», ст. lemus «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
loam англійська
house англійська
*hūsa германські
*hūza германські
-hus «тс.» (‹ герм. *hūsa, *hūza, звідки псл. *хуzъ, xyža, укр. хи́жа) готська
lām давньоанглійська
leimo давньоверхньонімецька
leir давньоісландська
Iīmus «слиз, бруд, мул» латинська
lamus «вогнетривкий склад, збудований з глини» німецька
lehms німецька
Lehm нововерхньонімецька
Haus нововерхньонімецька
lamus «склад старих речей; комора; мурований будинок для зберігання цінних речей» польська
*хуzъ праслов’янська
xyža праслов’янська
layso «тс.» прусська
lēm «глина» (двн. leimo, нвн. Lehm) середньоверхньнімецька
hūs «будинок» (нвн. Haus) середньоверхньнімецька
хи́жа українська
lēm-hūs «глиняний будинок» ?
lemus «тс.» ?

пакга́уз «склад для короткострокового зберігання вантажів»

н. Páckhaus «склад, амбар» утворене з основ слів packen «укладати, пакувати», Pack «пака», до якого зводиться укр. па́ка, та Haus «будинок», спорідненого з двн. свн. днн. дангл. дісл. hūs «тс.», які виводяться з герм. *hūsa- (‹ *kūso), звідки походить псл. *xyzъ, укр. хи́жа;
запозичено з німецької мови в петровську епоху;
р. бр. пакга́уз, п. pakhauz;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пакга́уз білоруська
*hūsa- (‹ *kūso) германські
hūs «тс.» давньоанглійська
hūs «тс.» давньоверхньонімецька
hūs «тс.» давньоісландська
hūs «тс.» давньонижньонімецька
Páckhaus «склад, амбар» німецька
packen «укладати, пакувати» німецька
Pack «пака» німецька
Haus «будинок» німецька
pakhauz польська
*xyzъ праслов’янська
пакга́уз російська
hūs «тс.» середньоверхньнімецька
па́ка українська
хи́жа українська

похити́ти «сховати, приховати, переховати, не зраджувати, не виказувати»

пов’язання за́хист та ін. з хи́жа (ЕСУМ II 244) є помилковим;
може розглядатися як результат спрощення форми *похистити або як залишок псл. xyt- у значенні «захищати, ховати», пов’язаного з xytati «хватати» (ЭССЯ 8, 159);
конкретний характер зв’язку неясний;
пов’язане з [хисти́ти] «захищати, приховувати», за́хист, захисти́ти, прихисти́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
xyt- «захищати, ховати» праслов’янська
xytati «хватати» праслов’янська
за́хист українська
хи́жа українська
*похистити українська
хисти́ти «захищати, приховувати» українська
за́хист українська
захисти́ти українська
прихисти́ти українська

упівхи́жь «середина села»

кінцевий надає значення збірності;
складне слово, утворене з префікса у- та іменникових основ пів- і хи́жа;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хи́жа українська

хви́жа «завірюха, метелиця»

утворення звуконаслідувального характеру;
р. [хи́жа] «дощ, сніговиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фи́жа «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хи́жа «дощ, сніговиця» російська

хи́за «вогонь» (дит.)

очевидно, фонетичний варіант слова жи́жа з дитячої мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хи́жа «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
жи́жа ?

хи́жий «м’ясоїдний, кровожерний (про тварин і перен.); швидкий, меткий; гарний»

утворення, що походить від того самого кореня, що й дієслово хита́ти, хоч ж викликає труднощі;
пов’язування укр. хи́жий з дінд. svangati «(він) іде» і н. schwingen «коливатися» (Потебня РФВ 4, 197) непереконливе;
пор. також хи́жий «гарний», можливо, від хизува́тися;
була спроба (Sławski I 96) пояснити його фонетичним розвитком: хи́штнийхи́жнийхи́жий, але ймовірніше, що ж тут з йотованого з, пор. р. [хизь] «пристрасне бажання» (ЭССЯ 8, 164);
р. [хи́жий] (з укр.?), бр. хі́жы, п. [сhyży, chyżo] (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

охижі́ти
схижи́ти «злупити, здерти»
хижа́к
хижакува́тий
хижа́цтво
хижа́цький
хижа́чити
хи́жний
хи́жник
хижо «швидко, скоро» (XVII ст.)
хижу́н
хи́щий
хи́щний
хи́щник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хі́жы білоруська
svangati «(він) іде» давньоіндійська
schwingen «коливатися» німецька
сhyży (з укр.) польська
chyżo (з укр.) польська
хизь «пристрасне бажання» російська
хи́жий (з укр.?) російська
хи́жий українська
хита́ти ?
також хи́жий «гарний» ?
хизува́тися ?
хи́штний ?
хи́жний ?
хи́жий ?
хизь «пристрасне бажання» ?

хизува́тися «чепуритися, красуватися»

споріднене з хита́ти;
для псл. xytati припускається інше суфіксальне поширення: *xy-z-ati (ЭССЯ 8, 164);
сюди ж, очевидно, хи́жий «гарний» (до семантичного зв’язку слів на позначення позитивних якостей з дієсловами руху пор. укр. розм. ло́вкий «гарний» при лови́ти);
припущення про запозичення укр. хизува́тися з тур. hüsün «краса, принадність» (Кобилянський Зб. наук. праць I 80) малоймовірне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хизува́цця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
xytati припускається інше суфіксальне поширення: *xy-z-ati праслов’янська
hüsün «краса, принадність» турецька
хизува́тися українська
хита́ти ?
хи́жий «гарний» (до семантичного зв’язку слів на позначення позитивних якостей з дієсловами руху пор. укр. розм. ло́вкий «гарний» при лови́ти) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.