ФІРМАНІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
фі́рман «візник»
фонетичний варіант запозиченого з німецької мови слова [фу́рман] (н. Fuhrmann), зумовлений, можливо, єврейським посередництвом;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фірмани́на
«тс.»
фірма́нити
фі́рма́нка
«візникування; дружина фірмана»
фірманкува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
фу́рман (н. Fuhrmann) | українська |
фірма́н «указ султана, шаха»
запозичення з турецької мови;
тур. fermān «султанська грамота, указ» походить від перс. färmān «наказ», пов’язаного з дперс. framānā «тс.», спорідненим з дінд. pramāṇaḥ «міра, правило», псл. *per-, pro, měra, укр. пере-, про, мі́ра;
р. фирма́н, бр. фірма́н, п. fеrman, firman, болг. ферма́н, м. ферман, схв. фѐрман;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ферма́н | болгарська |
pramāṇaḥ «міра, правило» | давньоіндійська |
framānā «тс.» | давньоперська |
ферман | македонська |
färmān «наказ» | перська |
fеrman | польська |
firman | польська |
*per- | праслов’янська |
pro | праслов’янська |
měra | праслов’янська |
фирма́н | російська |
фѐрман | сербохорватська |
fermān «султанська грамота, указ» | турецька |
пере- | українська |
про | українська |
мі́ра | українська |
фірма́н | ? |
фу́рман «візник, кучер»
запозичення з німецької мови;
н. Fuhrmann (‹ свн. vuorman) «тс.» є складним словом, утвореним з іменників Fuhre «віз, підвода» і Mann «чоловік», спорідненого з свн. двн. man, дфриз. månn, дангл. mann(a), англ. man, дісл. maðr, рун. manR, гот. manna «людина, чоловік», дінд. ав. mánu- «людина», псл. mǫžь, укр. муж;
р. фу́рман, бр. фу́рма́н, п. слц. furman, ч. forman, вл. fórman;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фі́рман
«тс.»
фурмани́на
«поганий фурман; зменш. від фурман»
фурма́нити
«правити кіньми»
фу́рма́нка
«підвода»
фурманува́ти
хву́рман
ху́рман
ху́рманка
«підвода»
хурманува́ти
ху́рманщик
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
mánu- «людина» | авестійська |
man | англійська |
фу́рма́н | білоруська |
fórman | верхньолужицька |
manna «людина, чоловік» | готська |
mann(a) | давньоанглійська |
man | давньоверхньонімецька |
mánu- «людина» | давньоіндійська |
maðr | давньоісландська |
månn | давньофризька |
Fuhrmann «тс.» (‹ свн. vuorman) | німецька |
Fuhre «віз, підвода» | німецька |
Mann «чоловік» | німецька |
furman | польська |
mǫžь | праслов’янська |
фу́рман | російська |
man | середньоверхньнімецька |
vuorman | середньоверхньнімецька |
furman | словацька |
муж | українська |
forman | чеська |
manR | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України