ФІЛАНТРОП — ЕТИМОЛОГІЯ
філантро́п «благодійник, покровитель нужденних»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Philanthróp, фр. англ. philanthrope «тс.» походять від гр. φιλάνϑρωπος «людинолюбець, благодійник», утвореного з основ іменників φίλος «приятель, прихильник» і ἄνϑρωπος «людина»;
р. болг. м. филантро́п, бр. філантро́п, п. ч. слц. вл. filantrop, схв. фила̀нтроп;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| philanthrope «тс.» | англійська |
| філантро́п | білоруська |
| филантро́п | болгарська |
| filantrop | верхньолужицька |
| φιλάνϑρωπος «людинолюбець, благодійник» | грецька |
| φίλος «приятель, прихильник» | грецька |
| ἄνϑρωπος «людина» | грецька |
| филантро́п | македонська |
| Philanthróp | німецька |
| filantrop | польська |
| филантро́п | російська |
| фила̀нтроп | сербохорватська |
| filantrop | словацька |
| philanthrope «тс.» | французька |
| filantrop | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України