ФАНТ — ЕТИМОЛОГІЯ

фант «застава, заклад»

можливо, через польське посередництво запозичене з німецької мови;
н. Pfand (свн. двн. pfant) «заклад, застава» походить від фр. ст. pan(d) «сукно; ганчірка» і далі «застава», яке продовжує лат. pannus «шматок сукна»;
р. бр. фант, п. ч. вл. fant «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фантува́ти «брати речі в заставу; відбирати, продавати майно за борги»
фанты (1532)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фант білоруська
fant «тс.» верхньолужицька
pfant давньоверхньонімецька
pannus «шматок сукна» латинська
Pfand «заклад, застава» (свн. двн. pfant) німецька
fant «тс.» польська
фант російська
pfant словенська
pan(d) «сукно; ганчірка» французька
fant «тс.» чеська

фа́нта «одяг; одежина; білизна»

запозичення з польської мови;
п. [fanty] «одяг», очевидно, того самого походження, що й fant «застава, заклад», звідки укр. фант «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фа́нтє «різний одяг; лахміття»
фанти́на «одежина; шматок, ганчірка»
фанти́ння «лахміття»
фа́нтя «одяг, білизна; лахміття»
хванти́на «тс.»
хва́нтя «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
fanty «одяг» польська
fant «застава, заклад» польська
фант «тс.» українська

фанто́м «примара, привид, ілюзія»

запозичення з французької мови;
фр. fantôme походить від слат. *fantaôma ‹ *fantagma, лат. phantasma, що зводиться до гр. φάτασμα «привид, примара», пов’язаного з φαντάζω «роблю видимим», φαίνω «з’являюся»;
р. бр. болг. фанто́м, п. fantom, ч. слц. fantóm, м. фанто́м, фантома, схв. фа̀нто̏м, слн. fantóm;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
фанто́м білоруська
фанто́м болгарська
φάνĩασμα «привид, примара» грецька
φαντάζω «роблю видимим» грецька
φαίνω «з’являюся» грецька
phantasma латинська
фанто́м македонська
фантома македонська
fantom польська
фанто́м російська
фа̀нто̏м сербохорватська
*fantaôma середньолатинська
fantóm словацька
fantóm словенська
fantôme французька
fantóm чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України