УЯРМИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ярмо́ «дерев’яний пристрій запрягати воли»

псл. (j)arьmo, (j)arьmъ «знаряддя, пристрій для запрягання» походить від кореня *(j)ar- (‹ іє. *arǝ-, ar-) «з’єднувати», наявного в п. ko-jarz-yć «пов’язувати, з’єднувати», а також, мабуть, у псл. *remy (род. в. одн. reme-ne), укр. ре́мі́нь;
споріднене з гр. ἀρϑμό́ς «з’єднання, місце з’єднання», ἀραρίσϰω «складаю, з’єдную», ἅρμα «віз; колісниця», лат. arma «зброя; збруя», дінд. arpáyati «вставляє, закріплює», ará- «cпиця колеса», áram «припасований, відповідний», вірм. yarmar «тс.», aṙnem «роб-лю», ав. araiti «вбиває, утверджує»;
іє. *ā˘r- «зв’язувати»;
менше підстав для зближення (Reichelt KZ 46, 316–320) з лат. armentum «худоба»;
р. бр. ярмо́, др. ярьмъ, яръмъ «ярмо; Терези (назва сузір’я)», п. jarzmo «ярмо», ч. jařmo, слц. jarmo, болг. яре́м, м. jарем, схв. jа́paм, слн. járem, стсл. арьмъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

об'ярми́ти «уярмити»
під'яре́мний
під'яре́мник «тварина, що ходить у ярмі»
уяре́млений «уярмлений, поневолений»
уярми́ти
яре́м «тс.»
яре́мний
яре́мці «деталь у парокінному возі» (мн.)
ярми́на́ «воло, підгорля (у вола, корови)»
ярмова́ти «уярмлювати»
ярмува́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
araiti «вбиває, утверджує» авестійська
ярмо́ білоруська
яре́м болгарська
yarmar «тс.» вірменська
aṙnem «роб-лю» вірменська
ἀρϑμό́ς «з’єднання, місце з’єднання» грецька
ἀραρίσϰω «складаю, з’єдную» грецька
ἅρμα «віз; колісниця» грецька
arpáyati «вставляє, закріплює» давньоіндійська
ará- «cпиця колеса» давньоіндійська
áram «припасований, відповідний» давньоіндійська
ярьмъ давньоруська
яръмъ «ярмо; Терези (назва сузір’я)» давньоруська
*arǝ- індоєвропейська
ar- індоєвропейська
*ā˘r- «зв’язувати» індоєвропейська
arma «зброя; збруя» латинська
armentum «худоба» латинська
jарем македонська
ko-jarz-yć «пов’язувати, з’єднувати» польська
jarzmo «ярмо» польська
(j)arьmo праслов’янська
*remy (род. в. одн. reme-ne) праслов’янська
*(j)ar- «з’єднувати» (‹ іє. *arǝ-, ar-) праслов’янська
(j)arьmъ праслов’янська
ярмо́ російська
jа́paм сербохорватська
jarmo словацька
járem словенська
арьмъ «тс.» старослов’янська
ре́мі́нь українська
jařmo чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.