УТРОБУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
утро́ба «внутрішня частина живота тіла людини або тварини; живіт, черево; [нутрощі Нед; (анат.) матка Нед; утроба матері Нед; дитина в зародку Г; пронос Г]»
псл. *ǫtroba;
суфіксальне утворення (суфікс -(о)bа, пор. хворо́ба) від *ǫtro «нутро», що споріднене з дінд. antrám «нутрощі», ántaras «внутрішній», antár «всередині, між», ав. antarа- «внутрішній», вірм. ǝnderk‛ (мн.);
далі пов’язане чергуванням голосних з гр. ἔντερον «нутрощі», дісл. iðrar (мн.) «тс.», двн. untar (нім. unter) «під; між; серед», лат. inter (‹‹enter) «між», interior «внутрішній», що зводяться до основи іє. *en-ter(o)- «внутрішній» від кореня іє. *en- «в; всередині»;
р. болг. м. утро́ба, бр. вантро́ба (з польської), [утро́бы] «нутрощі», [утро́бець] «пронос», др. утроба, п. wątroba «печінка», ч. слц. útroba, вл. wutroba «нутрощі, серце», нл. wutšoba, hutšoba «серце», схв. у̏троба «нутрощі», у̏тробица «печінка», слн. vọ́troba «нутрощі», стсл. ѫтроба;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вутроба
о́тріб
«нутрощі»
отрі́бка
«пронос»
отроба́
«тельбухи»
отро́ба
«тс.»
у́трібки
«нутрощі; вид страви»
утро́бний
утро́бно
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| antarа- «внутрішній» | авестійська |
| вантро́ба (з польської) | білоруська |
| утро́бы «нутрощі» | білоруська |
| утро́бець «пронос» | білоруська |
| утро́ба | болгарська |
| wutroba «нутрощі, серце» | верхньолужицька |
| ǝnderk' (мн.) | вірменська |
| ἔντερον «нутрощі» | грецька |
| untar «під; між; серед» (нім. unter) | давньоверхньонімецька |
| antrám «нутрощі» | давньоіндійська |
| ántaras «внутрішній» | давньоіндійська |
| antár «всередині, між» | давньоіндійська |
| iðrar «тс.» (мн.) | давньоісландська |
| утроба | давньоруська |
| *en-ter(o)- «внутрішній» | індоєвропейська |
| inter «між» (‹‹enter) | латинська |
| interior «внутрішній» | латинська |
| утро́ба | македонська |
| wutšoba «серце» | нижньолужицька |
| hutšoba «серце» | нижньолужицька |
| unter | німецька |
| wątroba «печінка» | польська |
| *ǫtroba | праслов’янська |
| *ǫtro «нутро» | праслов’янська |
| у̏троба «нутрощі» | сербохорватська |
| у̏тробица «печінка» | сербохорватська |
| útroba | словацька |
| vọ́troba «нутрощі» | словенська |
| ѫтроба | старослов’янська |
| хворо́ба «нутро» | українська |
| útroba | чеська |
| утро́ба | ? |
тру́нок «шлунок, живіт»
неясне;
можливо, результат контамінації назв утро́ба і шлу́нок;
менш переконливе пов’язання (Німчук 339) з тру́нок «напій» або з давнім трути «перетравлювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
отру́нок
«шлунок»
утру́нок
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| утро́ба | українська |
| шлу́нок | українська |
| тру́нок «напій» | українська |
| трути «перетравлювати» | українська |
утробашен «очиток їдкий, Sedum acre L.» (бот.)
у такому разі назву можна пояснити лікувальними властивостями рослини, яку широко застосовують у народній медицині для лікування різних внутрішніх хвороб;
можливо, пов’язане з утро́ба;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| утро́ба | українська |
утро́бник «плакун верболистий, Lythrum salicaria L.» (бот.)
похідне утворення від утро́ба;
назва пояснюється тим, що в народній медицині цю рослину використовують при різних внутрішніх хворобах;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| утро́ба | українська |
утро́бушка «вівсянка сіра, Emberiza calandra L.» (орн.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з утро́ба, хоч мотивація назви неясна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| утро́ба | українська |
я́три́ти «спричиняти запалення, біль, подразнення»
псл. jętriti (‹ *ętriti);
пов’язується (ЭССЯ 6, 71–72; Brückner 203; KZ 45, 49; Sławski I 541; Holub–Kop. 155; Holub–Lyer 224) із псл. *jętro (‹ *ętro) «печінка (‹ нутрощі)» (пор. укр. утро́ба);
менш прийнятне пояснення (Mikl. VGr. I 39; Fortunatov AfSlPh 11, 573; Брандт РФВ 22, 116; Pokorny 17; Moszyński JP 37/4, 298–299) як форми *intr-(iti) (з інфіксом і ступенем редукції) від кореня *aitr- «горіти», пор. лит. aitrùs «гіркий, терпкий, гострий» (Mikl. VGr. I 39; Bern. I 269–270);
з певними застереженнями приймаютьcя обидва тлумачення (Schuster-Šewc 457–458);
пов’язання з незбереженим праслов’янським відповідником н. Eiter «гній» (Mаtzenauer LF 8, 34–35; Machek ESJČ 229–230) сумнівне;
бр. раз’я́трыць «роз’ятрити», п. jątrzyć «ятрити; дратувати», ч. jitřiti, ст. jietřiti, слц. jatrit’ «тс.», вл. jětřić so «ятритися, гноїтися», нл. jětśiś se «тс.», схв. [jе́трити] «боліти; набрякати», стсл. обѧтрити «розпалити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ятра́
«почервоніння і висипка на шкірі»
ятри́стий
«той, що легко ятриться»
я́три́тися
«не загоюватися (про рану); гноїтися»
ятри́ця
«рана, яка не загоюється»
ятрі́ти
«палати, горіти, яскраво світити»
ятря́ний
«сповнений пристрасті, палкий; великий (про вогонь)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раз'я́трыць «роз’ятрити» | білоруська |
| jětřić so «ятритися, гноїтися» | верхньолужицька |
| aitrùs «гіркий, терпкий, гострий» | литовська |
| jětśiś se «тс.» | нижньолужицька |
| Eiter «гній» | німецька |
| jątrzyć «ятрити; дратувати» | польська |
| jętriti (‹ *ętriti) | праслов’янська |
| *ętriti | праслов’янська |
| *jętro «печінка (‹ нутрощі)» (‹ *ętro)(пор. укр. утро́ба) | праслов’янська |
| *ętro | праслов’янська |
| *aitr- «горіти» (з інфіксом і ступенем редукції) | праслов’янська |
| *intr-(iti) | праслов’янська |
| jе́трити «боліти; набрякати» | сербохорватська |
| jatrit' «тс.» | словацька |
| обѧтрити «розпалити» | старослов’янська |
| утро́ба | українська |
| jitřiti | чеська |
| jietřiti (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України