УТРОБА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *ǫtroba;

суфіксальне утворення (суфікс -(о)bа, пор. хворо́ба) від *ǫtro «нутро», що споріднене з дінд. antrám «нутрощі», ántaras «внутрішній», antár «всередині, між», ав. antarа- «внутрішній», вірм. ǝnderk‛ (мн.);

далі пов’язане чергуванням голосних з гр. ἔντερον «нутрощі», дісл. iðrar (мн.) «тс.», двн. untar (нім. unter) «під; між; серед», лат. inter (‹‹enter) «між», interior «внутрішній», що зводяться до основи іє. *en-ter(o)- «внутрішній» від кореня іє. *en- «в; всередині»;

р. болг. м. утро́ба, бр. вантро́ба (з польської), [утро́бы] «нутрощі», [утро́бець] «пронос», др. утроба, п. wątroba «печінка», ч. слц. útroba, вл. wutroba «нутрощі, серце», нл. wutšoba, hutšoba «серце», схв. у̏троба «нутрощі», у̏тробица «печінка», слн. vọ́troba «нутрощі», стсл. ѫтроба;

неясне;

можливо, результат контамінації назв утро́ба і шлу́нок;

менш переконливе пов’язання (Німчук 339) з тру́нок «напій» або з давнім трути «перетравлювати»;

у такому разі назву можна пояснити лікувальними властивостями рослини, яку широко застосовують у народній медицині для лікування різних внутрішніх хвороб;

можливо, пов’язане з утро́ба;

не зовсім ясне;

похідне утворення від утро́ба;

назва пояснюється тим, що в народній медицині цю рослину використовують при різних внутрішніх хворобах;

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з утро́ба, хоч мотивація назви неясна;

псл. jętriti (‹ *ętriti);

пов’язується (ЭССЯ 6, 71–72; Brückner 203; KZ 45, 49; Sławski I 541; Holub–Kop. 155; Holub–Lyer 224) із псл. *jętro (‹ *ętro) «печінка (‹ нутрощі)» (пор. укр. утро́ба);

менш прийнятне пояснення (Mikl. VGr. I 39; Fortunatov AfSlPh 11, 573; Брандт РФВ 22, 116; Pokorny 17; Moszyński JP 37/4, 298–299) як форми *intr-(iti) (з інфіксом і ступенем редукції) від кореня *aitr- «горіти», пор. лит. aitrùs «гіркий, терпкий, гострий» (Mikl. VGr. I 39; Bern. I 269–270);

з певними застереженнями приймаютьcя обидва тлумачення (Schuster-Šewc 457–458);

пов’язання з незбереженим праслов’янським відповідником н. Eiter «гній» (Mаtzenauer LF 8, 34–35; Machek ESJČ 229–230) сумнівне;

бр. раз’я́трыць «роз’ятрити», п. jątrzyć «ятрити; дратувати», ч. jitřiti, ст. jietřiti, слц. jatrit’ «тс.», вл. jětřić so «ятритися, гноїтися», нл. jětśiś se «тс.», схв. [jе́трити] «боліти; набрякати», стсл. обѧтрити «розпалити»;