УТЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

ву́тлий «слабкий; благенький»

псл. *ǫtъlъ;
очевидно, утворене з префікса ǫ із значенням позбавлення (як у р. y-ро́д) і основи іменника tьlo «грунт, дно»;
в такому разі первісне значення – «бездонний, з поганим дном»;
другий компонент тлумачиться й інакше – як пов’язаний з дієсловом tьlěti «тліти, гнити» (Горяев 389; Machek ESJČ 672; Brückner 605);
зіставляється також (Groše Slavistična revija (5-7, 1954, 124) з хет. ḫanteššar (ḫatteššar) «діра»;
р. у́тлый, др. утьлыи «дірявий», п. wątły «слабкий», ч. útlý «тонкий, ніжний», слц. útly «тс.», вл. wutły «стомлений, слабкий, голодний», схв. утао «порожній; дірявий», слн. vǫtel «порожній»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

утли́й «поганий»
у́тлий «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wutły «стомлений, слабкий, голодний» верхньолужицька
утьлыи «дірявий» давньоруська
wątły «слабкий» польська
*ǫtъlъ праслов’янська
у́тлый російська
утао «порожній; дірявий» сербохорватська
útly «тс.» словацька
vǫtel «порожній» словенська
ḫanteššar «діра» (ḫatteššar) хетська
útlý «тонкий, ніжний» чеська
tьlo «грунт, дно» ?
tьlěti «тліти, гнити» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.