УТВАРЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
у́тварь «виріб, творіння, зображення, прилад, посуд, зброя, прикраса Нед; іконостас О»
давнє префіксальне утворення, пов’язане з дієсловом твори́ти, псл. tvoriti;
початковим значенням іменника було «те, що створене; продукт творіння»;
р. у́тварь «сукупність предметів певного вжитку (домашнього, церковного); (заст.) прикраса», др. утварь, слн. utvára «мрія (нереальна)», стсл. утварь «творіння, краса, прикраса», пізніше «предмети домашнього вжитку; одяг»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
у́твар
«домашня птиця»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| утварь | давньоруська |
| tvoriti | праслов’янська |
| у́тварь «сукупність предметів певного вжитку (домашнього, церковного); (заст.) прикраса» | російська |
| utvára «мрія (нереальна)» | словенська |
| утварь «творіння, краса, прикраса» | старослов’янська |
| твори́ти | українська |
твори́ти
псл. tvoriti «творити», похідне від tvorъ «творіння», пов’язаного чергуванням голосних з tvarъ «творіння, створіння»;
споріднене з лит. tvérti «обгороджувати; перев’язувати; хапати; формувати, створювати», tvarstýti «перев’язувати, бинтувати», turėˊti «тримати; мати», ãptvaras «огорожа», tvártas «хлів», лтс. tver̂t «хапати, ловити», tvar̂stît «тс.», turêt «тримати», прус. turīt «мати», гр. σορός «похоронна урна; труна»;
іє. *tu̯er- «хапати; огороджувати»;
р. твори́ть, бр. твары́ць, др. творити, п. tworzyć, ч. tvořit, слц. tvorit’, вл. tworić, нл. tworiś, болг. творя́, м. твори, схв. тво̀рити, слн. tvóriti, стсл. творити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́твар
«жарт, витівка, вибрик»
ви́твір
ви́твор
витво́рець
«виробник»
ви́творки
«жарти, витівки, вибрики, вихватки»
витво́рний
«примхливий»
витво́рник
«тс.»
витво́рництво
«виробництво»
не́ствір
«чудовисько, потвора»
не́твар
не́твір
«тс.»
пере́тві́р
«перетворення, трансформація, зміна»
перетві́рник
«перетворювач»
перетво́рець
«реорганізатор, реформатор»
перетво́ри
«перетворення»
перетво́рник
перетво́рювач
по́твар
«потвора»
потва́ра
по́тві́р
«тс.»
потвор
«карикатура»
потво́ра
потвори́тися
«зазіхати, бажати чого, хотіти мати»
потво́рний
розпотво́рити
«розпустити, розбестити»
розтваря́ти
«розчиняти»
ро́зтвір
ро́зтво́р
«розчин»
сотвори́тель
сотворі́ння
спотво́ра
«потвора»
спотво́рити
спотво́рювач
ствір
«витвір; вигляд; потвора»
створеня́тко
«гарненька тваринка»
створи́тель
створі́ння
ство́рювач
твір
твірна́
твірни́й
твор
«твір»
тво́ра
«твір, витвір»
творба́
«творення»
тво́ре́ць
твори́вність
«творчість»
тво́риво
твори́ла
«підлога оборога; бруси, покладені в квадрат»
твори́лко
«форма для відливання свічок»
твори́ло
«скриня або яма, в якій гасять вапно»
тво́рини
«творення»
твори́тель
твори́тися
«погоджуватися ВеУг; дбати; турбувати; вміщуватися; втручатися; ласувати О»
тво́рчий
у́тварь
«витвір, утвір, начиння; знаряддя; прикраса, оздоба»
у́твір
у́твор
«утвір»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| твары́ць | білоруська |
| творя́ | болгарська |
| tworić | верхньолужицька |
| σορός «похоронна урна; труна» | грецька |
| творити | давньоруська |
| *tu̯er- «хапати; огороджувати» | індоєвропейська |
| tver̂t «хапати, ловити» | латиська |
| tvar̂stît «тс.» | латиська |
| turêt «тримати» | латиська |
| tvérti «обгороджувати; перев’язувати; хапати; формувати, створювати» | литовська |
| tvarstýti «перев’язувати, бинтувати» | литовська |
| turėˊti «тримати; мати» | литовська |
| ãptvaras «огорожа» | литовська |
| tvártas «хлів» | литовська |
| твори | македонська |
| tworiś | нижньолужицька |
| tworzyć | польська |
| tvoriti «творити» | праслов’янська |
| tvorъ «творіння» | праслов’янська |
| tvarъ «творіння, створіння» | праслов’янська |
| turīt «мати» | прусська |
| твори́ть | російська |
| тво̀рити | сербохорватська |
| tvorit' | словацька |
| tvóriti | словенська |
| творити | старослов’янська |
| tvořit | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України