УСТРІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

стрій «ряд; одяг, наряд»

псл. strojь «порядок»;
очевидно, споріднене з лтс. strãjа «стійло, вистелене соломою», ав. urvarō-straya- «обрізування рослин», лат. stria «жолоб, паз; складка; борозна, рівчак»;
іє. *ster- «розстилати»;
менш переконливе зведення (Schuster-Šewc 1531–1532) до іє. *streі- «тугий, твердий, жорсткий»;
р. строй, строить, бр. строй, стро́іць, др. строи «порядок, будова», строити «будувати, керувати», п. strój «вбрання; лад», stroić «наряджати; настроювати; робити», ч. stroj «машина», strojiti «готувати, влаштовувати; наряджати», слц. stroj «машина; структура; засіб; одяг», strojit’ «готувати; виготовляти; одягати», вл. stroj «машина; інструмент», trojić «приготувати; виготовити, одягти», нл. tšojś «тс.», болг. строй «стрій; устрій», строя́ «будую», м. строj «лад; устрій», строи «будує; настроює», схв. strо̑j «лад; шеренга; машина», стра̏jити «шикувати; дубити шкіру; каструвати», слн. strа̏j «машина; устрій», strоjíti «дубити (шкіру), strójіti «святкувати», стсл. строи «устав, порядок, устрій; управління; провидіння; спорядження», строити «влаштовувати, готувати; керувати, правити; вирішувати; спричиняти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́стрій «парадний одяг»
вистрі́йний «парадний»
вистро́йність «прикраси»
на́стрій
настро́єнє «настрій»
настро́їти
настро́йка
настро́ювач
перестрі́й «перебудова»
перестрі́йка
перестро́йка
переу́стрій «тс.»
постро́їни «будівлі»
при́стрі́й
пристрі́йний «приводний»
ро́зстрій «розлад; [дисгармонія Нед]»
розстро́їти
розстро́йство «порушення, розлад»
стрі́йни́й «гарно одягнений; гармонійний»
стрійни́к «чепурун, франт»
стрі́йно «нарядно»
стро́єм
стро́їти «шикувати; будувати; впорядковувати; [наряджати]»
стро́йка «будівля»
стро́йний «тс. Г; злагоджений»
стро́йник «настроювач»
стро́йно «тс.»
стройови́й
стройови́к
стройо́к «прикраса з штучних квітів»
стро́я «прикраса»
у́стрій
Етимологічні відповідники

Слово Мова
urvarō-straya- «обрізування рослин» авестійська
строй білоруська
стро́іць білоруська
строй «стрій; устрій» болгарська
строя́ «будую» болгарська
stroj «машина; інструмент»«приготувати; виготовити, одягти» верхньолужицька
trojić «машина; інструмент»«приготувати; виготовити, одягти» верхньолужицька
строи «порядок, будова» давньоруська
строити «будувати, керувати» давньоруська
*ster- «розстилати» індоєвропейська
*streі- «тугий, твердий, жорсткий» індоєвропейська
stria «жолоб, паз; складка; борозна, рівчак» латинська
strãjа «стійло, вистелене соломою» латиська
строj «лад; устрій» македонська
строи «будує; настроює» македонська
tšojś «тс.» нижньолужицька
strój «вбрання; лад»«наряджати; настроювати; робити» польська
stroić «вбрання; лад»«наряджати; настроювати; робити» польська
strojь «порядок» праслов’янська
строй російська
строить російська
strо̑j «лад; шеренга; машина» сербохорватська
стра̏jити «шикувати; дубити шкіру; каструвати» сербохорватська
stroj «машина; структура; засіб; одяг»«готувати; виготовляти; одягати» словацька
strojit' «машина; структура; засіб; одяг»«готувати; виготовляти; одягати» словацька
strа̏j «машина; устрій»«дубити (шкіру), strójіti «святкувати» словенська
strоjíti «машина; устрій»«дубити (шкіру), strójіti «святкувати» словенська
строи «устав, порядок, устрій; управління; провидіння; спорядження» старослов’янська
строити «влаштовувати, готувати; керувати, правити; вирішувати; спричиняти» старослов’янська
stroj «машина»«готувати, влаштовувати; наряджати» чеська
strojiti «машина»«готувати, влаштовувати; наряджати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України