УПАСТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
спасти́ «врятувати»
утворене в християнський період за допомогою префікса съ- «з-» від дієслова па́сти «берегти, пасти»;
р. спасти́, бр. [спасці́ся] «врятуватися», др. съпасти «врятувати», ч. spasiti, слц. spasit’ «тс.», вл. spasć «уберегти», болг. спася́ «врятувати», м. спаси, схв. спа́сти, спа̑сти «тс.», стсл. съпасти, съпасати «берегти, рятувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Спас
«спаситель»
спаса́ти
спасе́нний
спасе́нник
«праведник; говільник»
спасе́ння
Спаси́тель
спа́сівка
«піст у кінці літа; сорт яблук, груш»
спа́сівський
спасівча́ний
спасі́ння
упасти́ся
«врятуватися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
спасці́ся «врятуватися» | білоруська |
спася́ «врятувати» | болгарська |
spasć «уберегти» | верхньолужицька |
съпасти «врятувати» | давньоруська |
спаси | македонська |
спасти́ | російська |
спа́сти | сербохорватська |
спа̑сти «тс.» | сербохорватська |
spasit' «тс.» | словацька |
съ- «з-» | старослов’янська |
па́сти «берегти, пасти» | старослов’янська |
съпасти | старослов’янська |
съпасати «берегти, рятувати» | старослов’янська |
spasiti | чеська |
упа́саний «дуже гладкий, товстий (про людину)»
похідне утворення від упаса́ти «пасучи худобу, птицю, давати їм можливість добре наїстися», упа́стися «напастися; відгодуватися, стати гладким»;
пор. опа́систий «огрядний», о́пасний «вгодований, жирний» Ж, упа́слий «легковідгодовуваний»;
бр. [упа́сены] «вгодований»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
упа́сены «вгодований» | білоруська |
упаса́ти «пасучи худобу, птицю, давати їм можливість добре наїстися» | українська |
упа́стися «напастися; відгодуватися, стати гладким» | українська |
опа́систий «огрядний» | українська |
о́пасний «вгодований, жирний» | українська |
упа́слий «легковідгодовуваний» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України