УЛІЗЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

лі́зти «пересуватися по поверхні всім тілом, плазувати; повільно йти; підійматися по чому-небудь угору або спускатися вниз»

псл. lězti, lězǫ «лізти, повзти», пов’язане з laziti;
співвідношення псл. ě : a відбиває чергування іє. ē : ō, але в даному разі могло розвинутись і вторинно;
споріднене з лтс. lēžât «зсуватися», lēžuôt «іти дуже повільно, волочитися», łẽzêt «повільно йти, підкрадаючись», lêzens, lêzns, lêzs «плоский, рівний», прус. līse «повзе», можливо, також з дісл. lágr «низький», lǽgja «робити низьким, ставати низьким; опускати; задовольняти (спрагу); заспокоюватися», свн. laege «плоский», англ. low «низький»;
іє. *leĝ-, можливо, тотожне з *leĝ- «збирати» (гр. λέγω, лат. lego «тс.») або іє. *lêĝh-, *leĝh-, можливо, пов’язане з *legh- «лежати»;
р. лезть, бр. лезць, др. лѣзти, п. leźć, ч. lézti, слц. liezť, вл. нл. lězć «лізти; іти», полаб. lezĕ «повзе; дряпається нагору», болг. [ле́зя] «лізу; йду», м. [l’az’a] «лазить» (про дитину), схв. ст. ljȅsti, lȉsti, слн. lésti, стсл. излѣсти, цсл. лѣсти, лѣзѫ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́лізлий
вліза́тися «тс.»
влі́зливець «надокучливий, набридливий»
влі́зтися «вміститися, ввійти»
за́ліз «зайда, заброда»
заліза́ (ч. p.)
заліза́ти
залі́зка (ж. p.)
залі́зло «завізно»
за́лізь «тс.» (ж. р.)] Ж
зліза́ти
лізи́во «вид вірьовочної драбини»
лізтви́на «драбина»
лізтви́чка «гвинтові сходи»
лізтни́ця «тс.»
лізу́нка «гадюка»
полізу́н «який повзає на колінах»
розлі́злий
улі́зливий «влізливий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
low «низький» англійська
лезць білоруська
ле́зя «лізу; йду» болгарська
lězć «лізти; іти» верхньолужицька
λέγω грецька
lágr «низький» давньоісландська
lǽgja «робити низьким, ставати низьким; опускати; задовольняти (спрагу); заспокоюватися» давньоісландська
лѣзти давньоруська
ē індоєвропейська
ō індоєвропейська
*leĝ- індоєвропейська
*leĝ- «збирати» (гр. λ$έγω, лат. lego «тс.») індоєвропейська
*lêĝh- індоєвропейська
*leĝh- індоєвропейська
*legh- «лежати» індоєвропейська
lego латинська
lēžât «зсуватися» латиська
lēžuôt «іти дуже повільно, волочитися» латиська
łẽzêt «повільно йти, підкрадаючись» латиська
lêzens латиська
lêzns латиська
lêzs «плоский, рівний» латиська
l'az'a «лазить» (про дитину) македонська
lězć «лізти; іти» нижньолужицька
lezĕ «повзе; дряпається нагору» полабська
leźć польська
lězti праслов’янська
lězǫ «лізти, повзти» праслов’янська
laziti праслов’янська
ě праслов’янська
a праслов’янська
līse «повзе» прусська
лезть російська
ljȅsti (ст.) сербохорватська
lȉsti (ст.) сербохорватська
laege «плоский» середньоверхньнімецька
liezť словацька
lésti словенська
излѣсти старослов’янська
лѣзѫ українська
лѣсти церковнослов’янська
lézti чеська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.