УЗ — ЕТИМОЛОГІЯ

уз «біля, коло, при, уздовж, мимо» (прийм.)

споріднене з лит. už- «за, за-», лтс. uz-, вірм. z-, ав. us-, uz- «вгору», які, очевидно, зводяться до іє. *ud- «вгору»;
псл. vъz-;
р. воз-, вз-, взо-, вос-, вс-, бр. уз-, др. въз (зі зн. в.) «за, замість», въз- «уз-», п. wz-, ч. vz-, vze-, слц. vzo-, полаб. våz-, болг. въз, въз-, вз-, м. воз-, вз-, схв. уз-, вз-, уза-, слн. vz-, стсл. въз-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

уз- (префікс у словах узбі́ччя, узгі́р’я, узлі́сся та ін.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
us- авестійська
uz- «вгору» авестійська
уз- білоруська
въз болгарська
въз- болгарська
вз- болгарська
z- вірменська
въз «за, замість» (зі зн. в.) давньоруська
въз- «уз-» давньоруська
*ud- «вгору» індоєвропейська
uz- латиська
už- «за, за-» литовська
воз- македонська
вз- македонська
våz- полабська
wz- польська
vъz- праслов’янська
воз- російська
вз- російська
взо- російська
вос- російська
вс- російська
уз- сербохорватська
вз- сербохорватська
уза- сербохорватська
vzo- словацька
vz- словенська
въз- старослов’янська
vz- чеська
vze- чеська

взлич «в обличчя»

давнє утворення з прийменника уз ( ‹въз) та іменника лице́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

взлич мене́ «в мою присутність»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
уз ( ‹въз) ?

за́узок «задник черевика»

y такому разі первісно означало задник постола, який стягувався навколо п’яти зав’язками (волоками), або саму цю зав’язку;
очевидно, утворене від кореня уз «зв’язка» (‹*ǫz-), пов’язаного чергуванням голосних з вʼяз- (‹*(v)ęz);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
уз «зв’язка» (‹*ǫz-) ?
вʼяз- (‹*(v)ęz) ?

навспа́к «навпаки»

значення «назад» могло розвинутись у західних говорах під впливом ч. nazpátek «назад», пов’язаного з nazpět «тс.», утвореним з прийменника na і прислівника uzpět, спорідненого зі стсл. въcпѧть «тс.»;
результат злиття прийменника на з не засвідченим в українських джерелах прислівником *узпак «навпаки», утвореним з прийменника уз і основи пак;
р. [вспак] «навпаки, навиворіт», бр. [на вспак] «наперекір»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

навспаки́ «назад»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
на вспак «наперекір» білоруська
вспак «навпаки, навиворіт» російська
въcпѧть «тс.» старослов’янська
на з не засвідченим в українських джерелах прислівником *узпак «навпаки» українська
уз українська
пак українська
nazpátek «назад» чеська
nazpět «тс.» чеська
na чеська
uzpět чеська

огу́з (представник одного з давньотюркських племінних союзів)

запозичення з тюркських мов;
тюрк. oγuz (тур. guz) виводиться від ok-uz «люди зі стрілами»;
р. огуз, гуз, уз, болг. огузин, огузи;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гуз
уз «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
огузин болгарська
огуз російська
oγuz виводиться від ok-uz «люди зі стрілами» (тур. guz) тюркські
гуз українська
уз українська
огузи українська

проз «повз; крізь, через СУМ, Г; через (із значенням причини) Нед»

результат злиття прийменників про і уз і дальших формальних видозмін незасвідченої форми *проуз;
менш обґрунтоване пов’язання (Mikl. EW 197, 438; Vondrák II 312) з [през];
бр. праз «крізь, через», схв. проз «крізь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

про́віз «повз; крізь, через»
прос «біля, між; повз; крізь»
пруз «повз»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
праз «крізь, через» білоруська
проз «крізь» сербохорватська
про українська
уз українська
през українська

у́зи «(заст.) окови; (кн.) зв’язки, відносини, єдність»

псл. *ǫza, мн. *ǫzy;
споріднене з укр. ву́зол, в’яза́ти;
зіставляється з лит. vyžà «лапоть», výžti «плести лапті» (Petersson AfSlPh 36, 150, проти Фасмер IV 152), з лат. angō «стискаю, душу», гр. ἄγχω «здавлюю» (Брандт РФВ 22, 116–117, проти Фасмер там само), з лит. аñkštas «тісний, вузький», гот. aggwus, двн. еngi [‹*angi], нвн. eng, дісл. øngr «тс.», дінд. aṁhúḥ «вузький»;
іє. *ang̑h-;
р. у́за, у́зы, бр. ву́зы «тісні зв’язки; те, що зв’язує, об’єднує» (з рос.), др. оуза «окови», п. więzy, схв. везе, у̏зе «в’язниця; кайдани», слн. vézi, стсл. ѫза, вѫза, вѫзъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заужа́ти «зв’язати»
паужіня «те, що висипається з-під пауза»
пауз «рубель»
паузник «вірьовка для прив’язування пауза»
паузняк
па́узок «вид річкового судна»
розпаузити
у́зник «в’язень»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ву́зы «тісні зв’язки; те, що зв’язує, об’єднує»рос.) білоруська
aggwus готська
ἄγχω «здавлюю» грецька
еngi давньоверхньонімецька
aṁhúḥ «вузький» давньоіндійська
øngr «тс.» давньоісландська
оуза «окови» давньоруська
*ang̑h- індоєвропейська
angō «стискаю, душу» латинська
vyžà «лапоть» литовська
výžti «плести лапті» литовська
аñkštas «тісний, вузький» литовська
eng нововерхньонімецька
więzy польська
*ǫza праслов’янська
у́за російська
у́зы російська
везе сербохорватська
у̏зе «в’язниця; кайдани» сербохорватська
vézi словенська
ѫза старослов’янська
вѫза старослов’янська
вѫзъ старослов’янська
ву́зол українська
в'яза́ти українська

узи́ця «частина молотильного цепу»

не зовсім ясне;
можливо, є суфіксальним утворенням від у́за або виникло в результаті фонетичної видозміни незасвідченого *ужиця від [ужи́ще] «мотузка» під впливом у́за, у́зи;
Фонетичні та словотвірні варіанти

узи́ще «довгий міцний канат для ув’язування навантаженого на віз сіна»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
у́за «мотузка» українська
у́за українська
у́зи українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України