УЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
уз «біля, коло, при, уздовж, мимо» (прийм.)
споріднене з лит. už- «за, за-», лтс. uz-, вірм. z-, ав. us-, uz- «вгору», які, очевидно, зводяться до іє. *ud- «вгору»;
псл. vъz-;
р. воз-, вз-, взо-, вос-, вс-, бр. уз-, др. въз (зі зн. в.) «за, замість», въз- «уз-», п. wz-, ч. vz-, vze-, слц. vzo-, полаб. våz-, болг. въз, въз-, вз-, м. воз-, вз-, схв. уз-, вз-, уза-, слн. vz-, стсл. въз-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
уз-
(префікс у словах узбі́ччя, узгі́р’я, узлі́сся та ін.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
us- | авестійська |
uz- «вгору» | авестійська |
уз- | білоруська |
въз | болгарська |
въз- | болгарська |
вз- | болгарська |
z- | вірменська |
въз «за, замість» (зі зн. в.) | давньоруська |
въз- «уз-» | давньоруська |
*ud- «вгору» | індоєвропейська |
uz- | латиська |
už- «за, за-» | литовська |
воз- | македонська |
вз- | македонська |
våz- | полабська |
wz- | польська |
vъz- | праслов’янська |
воз- | російська |
вз- | російська |
взо- | російська |
вос- | російська |
вс- | російська |
уз- | сербохорватська |
вз- | сербохорватська |
уза- | сербохорватська |
vzo- | словацька |
vz- | словенська |
въз- | старослов’янська |
vz- | чеська |
vze- | чеська |
взлич «в обличчя»
давнє утворення з прийменника уз ( ‹въз) та іменника лице́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
взлич мене́
«в мою присутність»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
уз ( ‹въз) | ? |
за́узок «задник черевика»
y такому разі первісно означало задник постола, який стягувався навколо п’яти зав’язками (волоками), або саму цю зав’язку;
очевидно, утворене від кореня уз «зв’язка» (‹*ǫz-), пов’язаного чергуванням голосних з вʼяз- (‹*(v)ęz);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
уз «зв’язка» (‹*ǫz-) | ? |
вʼяз- (‹*(v)ęz) | ? |
навспа́к «навпаки»
значення «назад» могло розвинутись у західних говорах під впливом ч. nazpátek «назад», пов’язаного з nazpět «тс.», утвореним з прийменника na і прислівника uzpět, спорідненого зі стсл. въcпѧть «тс.»;
результат злиття прийменника на з не засвідченим в українських джерелах прислівником *узпак «навпаки», утвореним з прийменника уз і основи пак;
р. [вспак] «навпаки, навиворіт», бр. [на вспак] «наперекір»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
навспаки́
«назад»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
на вспак «наперекір» | білоруська |
вспак «навпаки, навиворіт» | російська |
въcпѧть «тс.» | старослов’янська |
на з не засвідченим в українських джерелах прислівником *узпак «навпаки» | українська |
уз | українська |
пак | українська |
nazpátek «назад» | чеська |
nazpět «тс.» | чеська |
na | чеська |
uzpět | чеська |
огу́з (представник одного з давньотюркських племінних союзів)
запозичення з тюркських мов;
тюрк. oγuz (тур. guz) виводиться від ok-uz «люди зі стрілами»;
р. огуз, гуз, уз, болг. огузин, огузи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гуз
уз
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
огузин | болгарська |
огуз | російська |
oγuz виводиться від ok-uz «люди зі стрілами» (тур. guz) | тюркські |
гуз | українська |
уз | українська |
огузи | українська |
проз «повз; крізь, через СУМ, Г; через (із значенням причини) Нед»
результат злиття прийменників про і уз і дальших формальних видозмін незасвідченої форми *проуз;
менш обґрунтоване пов’язання (Mikl. EW 197, 438; Vondrák II 312) з [през];
бр. праз «крізь, через», схв. проз «крізь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
про́віз
«повз; крізь, через»
прос
«біля, між; повз; крізь»
пруз
«повз»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
праз «крізь, через» | білоруська |
проз «крізь» | сербохорватська |
про | українська |
уз | українська |
през | українська |
у́зи «(заст.) окови; (кн.) зв’язки, відносини, єдність»
псл. *ǫza, мн. *ǫzy;
споріднене з укр. ву́зол, в’яза́ти;
зіставляється з лит. vyžà «лапоть», výžti «плести лапті» (Petersson AfSlPh 36, 150, проти Фасмер IV 152), з лат. angō «стискаю, душу», гр. ἄγχω «здавлюю» (Брандт РФВ 22, 116–117, проти Фасмер там само), з лит. аñkštas «тісний, вузький», гот. aggwus, двн. еngi [‹*angi], нвн. eng, дісл. øngr «тс.», дінд. aṁhúḥ «вузький»;
іє. *ang̑h-;
р. у́за, у́зы, бр. ву́зы «тісні зв’язки; те, що зв’язує, об’єднує» (з рос.), др. оуза «окови», п. więzy, схв. везе, у̏зе «в’язниця; кайдани», слн. vézi, стсл. ѫза, вѫза, вѫзъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заужа́ти
«зв’язати»
паужіня
«те, що висипається з-під пауза»
пауз
«рубель»
паузник
«вірьовка для прив’язування пауза»
паузняк
па́узок
«вид річкового судна»
розпаузити
у́зник
«в’язень»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ву́зы «тісні зв’язки; те, що зв’язує, об’єднує» (з рос.) | білоруська |
aggwus | готська |
ἄγχω «здавлюю» | грецька |
еngi | давньоверхньонімецька |
aṁhúḥ «вузький» | давньоіндійська |
øngr «тс.» | давньоісландська |
оуза «окови» | давньоруська |
*ang̑h- | індоєвропейська |
angō «стискаю, душу» | латинська |
vyžà «лапоть» | литовська |
výžti «плести лапті» | литовська |
аñkštas «тісний, вузький» | литовська |
eng | нововерхньонімецька |
więzy | польська |
*ǫza | праслов’янська |
у́за | російська |
у́зы | російська |
везе | сербохорватська |
у̏зе «в’язниця; кайдани» | сербохорватська |
vézi | словенська |
ѫза | старослов’янська |
вѫза | старослов’янська |
вѫзъ | старослов’янська |
ву́зол | українська |
в'яза́ти | українська |
узи́ця «частина молотильного цепу»
не зовсім ясне;
можливо, є суфіксальним утворенням від у́за або виникло в результаті фонетичної видозміни незасвідченого *ужиця від [ужи́ще] «мотузка» під впливом у́за, у́зи;
Фонетичні та словотвірні варіанти
узи́ще
«довгий міцний канат для ув’язування навантаженого на віз сіна»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
у́за «мотузка» | українська |
у́за | українська |
у́зи | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України