УВ — ЕТИМОЛОГІЯ

у (прийменник з місц. і зн. в.)

псл. vъ;
результат фонетичної видозміни прийменника псл. *vъn (‹*ъn ‹ іє. *on), у якому початкове v- протетичного походження;
споріднене з прус. еn «в», лтс. ìе- «тс.», лит. į˜, іñ(g) «тс.», гр. ἐν, ἐνί, [ἰν], лат. en, in, ірл. in, гот. in, нвн. in;
стсл. въ зі зн. в. пов’язувалося з іє. *up-, *ub- (Meillet IF Anz. 21, 85, Études 160);
р. в, в-, во, во-, вн-, бр. у, ў, ва-, ува-, др. въ, въ(н)-, п. w, we, w(n)-, ч. v, ve, v(n)-, слц. v, vo, вл. w, we, wo, wó, нл. w, we, wo, wa, болг. в, във, у, ув, м. в, во, у, схв. у, ва-, слн. v, стсл. въ, въ(н)-;
Фонетичні та словотвірні варіанти

в
в-
вві-
ув
ув-
уві
уві-
уво (префікс)
уво-
Етимологічні відповідники

Слово Мова
у білоруська
ў білоруська
ва- білоруська
ува- білоруська
в болгарська
във болгарська
у болгарська
ув болгарська
w верхньолужицька
we верхньолужицька
wo верхньолужицька
верхньолужицька
in готська
ἐν грецька
ἐνί грецька
ἰν грецька
въ давньоруська
въ(н)- (н)- давньоруська
*on індоєвропейська
*up- індоєвропейська
*ub- індоєвропейська
in ірландська
en латинська
in латинська
ìе- «тс.» латиська
į˜ литовська
іñ(g) «тс.» литовська
в македонська
во македонська
у македонська
w нижньолужицька
we нижньолужицька
wo нижньолужицька
wa нижньолужицька
in нововерхньонімецька
w польська
we польська
w(n)- польська
праслов’янська
*vъn (‹*ъn ‹ іє. *on) праслов’янська
еn «в» прусська
в російська
в- російська
во російська
во- російська
вн- російська
у сербохорватська
ва- сербохорватська
v словацька
vo словацька
v словенська
въ старослов’янська
въ старослов’янська
въ(н)- старослов’янська
v чеська
ve чеська
v(n)- чеська


у (прийменник з род. в.)

псл. u, u-;
споріднене з прус. au- (aumūsnan «умивання»), лтс. au- (aumanis «не при своєму розумі»), лит. au- (auliñk «взагалі»), лат. au- (auferre «забирати», aufugiо «тікаю, уникаю»), гр. αὐ˜ «знову; далі», дірл. ó, úа «від, геть», гот. auþeis «пустинний» (*auti̯os «віддалений»), дінд. áva «вниз; геть», ав. ava «тс.», що зводяться до іє. *au- «у; від; з; вниз»;
р. у, у-, бр. у, ў, ува-, др. стсл. оу, у, у, п. ч. слц. u, болг. схв. у;
Фонетичні та словотвірні варіанти

в
в-
ув (префікс)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ava «тс.» авестійська
у білоруська
ў білоруська
ува- білоруська
у болгарська
auþeis «пустинний» (*auti̯os «віддалений») готська
αὐ˜ «знову; далі» грецька
áva «вниз; геть» давньоіндійська
ó давньоірландська
úа «від, геть» давньоірландська
оу давньоруська
у давньоруська
ү давньоруська
*au- «у; від; з; вниз» індоєвропейська
au- (auferre «забирати», aufugiо «тікаю, уникаю») латинська
auferre «забирати» латинська
aufugiо «тікаю, уникаю» латинська
au- (aumanis «не при своєму розумі») латиська
aumanis «не при своєму розумі» латиська
au- (auliñk «взагалі») литовська
auliñk «взагалі» литовська
u польська
u праслов’янська
u- праслов’янська
au- (aumūsnan «умивання») прусська
aumūsnan «умивання» прусська
у російська
у- російська
у сербохорватська
u словацька
оу старослов’янська
ү старослов’янська
у старослов’янська
u чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.