ТУРЧИНІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

ту́рки

запозичення з турецької мови;
тур. Türk «турок; тюрок» пов’язане з türk «грубий, жорстокий, неосвічений, розбійницький», спорідненим з уйг. türk «сила; могутній», чаг. türk «хоробрий, жорстокий», що зводяться до дтюрк. türk «тюркська династія, яку китайці називали Tu-küz»;
виводиться також від монг. türkün (törkün, törchöun) «батьки і родичі заміжньої жінки»;
р. ту́рки, бр. ту́ркі, п. Turcу, Turek, ч. слц. Turci, Turek, вл. нл. Turk, болг. м. ту́рци, ту́рчин, схв. Ту̑рци, Ту̀рчин, слн. Túrek;
Фонетичні та словотвірні варіанти

*турец «турок»
отуре́чити
потуре́чити «потурчити»
потурна́к «потуречений чоловік» (заст.)
потурчи́нець «тс.»
туре́цький
Туре́ччина
турке́ниця «туркеня»
турке́ня
турки́ниця
турки́ня «тс.»
турко́та «турки» (зб.)
ту́рок
ту́рський «турецький» (заст.)
турча́ «дитина турка»
турчани́н «турок»
турча́нка
турченя́
ту́рчин «турок» (заст.)
турчи́нка «туркеня» (заст.)
турчи́ня «тс.»
ту́рчити «перетворювати на турка»
ту́рчитися «перетворюватися в турка, засвоювати турецьку мову, звичаї»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ту́ркі білоруська
ту́рци болгарська
ту́рчин болгарська
Turk верхньолужицька
türk «тюркська династія, яку китайці називали Tu-küz» давньотюркська
ту́рци македонська
türkün «батьки і родичі заміжньої жінки» (törkün, törchöun) монгольська
törkün монгольська
törchöun монгольська
Turk нижньолужицька
Turcу польська
Turek польська
ту́рки російська
Ту̑рци сербохорватська
Ту̀рчин сербохорватська
Turci словацька
Turek словацька
Túrek словенська
Türk «турок; тюрок» турецька
türk «грубий, жорстокий, неосвічений, розбійницький» турецька
türk «сила; могутній» уйгурська
ту́рчин українська
türk «хоробрий, жорстокий» чагатайська
Turci чеська
Turek чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.