ТУЛУКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тулу́к «шкіра кози, знята цілою і використовувана як мішок»
запозичення з тюркських мов;
тур. tuluk «бурдюк», аз. тулук, тур. tulum, аз. узб. туркм. тулум «тс.» виводяться від монг. tulum «тс.»;
р. [тулу́к] «шкіряний мішок, наповнений повітрям, який використовується при переправі через річку; бурдюк, міх», [тулу́н] «шкіряний бурдюк», болг. тулу́м, схв. ту̏лум «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тулу́н
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тулук | азербайджанська |
| тулум «тс.» | азербайджанська |
| тулу́м | болгарська |
| tulum «тс.» | монгольська |
| тулу́к «шкіряний мішок, наповнений повітрям, який використовується при переправі через річку; бурдюк, міх» | російська |
| тулу́н «шкіряний бурдюк» | російська |
| ту̏лум «тс.» | сербохорватська |
| tuluk «бурдюк» | турецька |
| tulum | турецька |
| тулум «тс.» | туркменська |
| тулум «тс.» | узбецька |
тулу́к «ведмежа, вовченя; молода тварина»
неясне;
можливо, спільного походження з тулу́к «шкіра кози» або з уг. tulok «молодий віл»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тулуча́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tulok «молодий віл» | угорська |
| тулу́к «шкіра кози» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України