ТРУТ — ЕТИМОЛОГІЯ

трут «ґніт або висушений гриб-трутовик, який займається від іскри і використовується для викрешування вогню; [падаюча зірка Г; зоряний пил Нед; (бот.) трутовик, Polyporus Mich. Mak; губка несправжня, Fomes igniarius (L.) Gib. (Plyporus igniarius L.) Mak, Нед]»

псл. trǫdъ, очевидно, «гниль»;
зіставляється з лит. trandès (trandė˜) «личинка молі; деревний черв’як», trendėˊti «бути побитим міллю або поточеним черв’яками», trenėˊti «псуватися», лтс. trenêt «псуватися, гнити», дінд. tṛṇátti «розколює, відкриває, продірявлює», гр. τερηδών «деревний черв’як»;
припускається можливість зв’язку з труд «робота», др. трудъ «хвороба», стсл. трѫдъ «тс.», п. trąd «проказа, парша, струп», схв. тру́т «нарив на пальці руки», слн. [trọ̑d] «кольки» (Bulat AfSlPh 37, 470), які зіставляються, в свою чергу, з гол. stront «кал» (Uhlenbeck 115);
р. трут, др. трудъ «деревна губка», ч. troud «трут», [trúd] «порохня», [trúdnět’] «трухлявіти», ст. trúdný «спалений», слц. trúd «трут», болг. трът, схв. тру̑д, слн. [trôd] «тс.», стсл. трѫдь «деревна губка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

о́трут «зоряний пил; астероїд»
тру́тник «´ніт; гриб-трутовик»
трутняк «трутовик»
трутови́к «гриб, що паразитує на деревах»
тру́тові «гриби, Polyporaceae»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трът болгарська
stront «кал» голландська
τερηδών «деревний черв’як» грецька
tṛṇátti «розколює, відкриває, продірявлює» давньоіндійська
трудъ «хвороба» давньоруська
трудъ «деревна губка» давньоруська
trenêt «псуватися, гнити» латиська
trandès «личинка молі; деревний черв’як» (trandė˜) литовська
trendėˊti «бути побитим міллю або поточеним черв’яками» литовська
trenėˊti «псуватися» литовська
trandė˜ литовська
trąd «проказа, парша, струп» польська
trǫdъ праслов’янська
трут російська
тру́т «нарив на пальці руки» сербохорватська
тру̑д сербохорватська
trúd «трут» словацька
trọ̑d «кольки» словенська
trôd «тс.» словенська
трѫдъ «тс.» старослов’янська
трѫдь «деревна губка» старослов’янська
труд «робота» українська
troud «трут» чеська
trúd «порохня» чеська
trúdnět' «трухлявіти» чеська
trúdný «спалений» (ст.) чеська


трут «трутень; самець бджоли» (ент.)

псл. *trǫtъ/ trutъ, [*trǫdъ];
споріднене з лит. trãnas «трутень», лтс. tran(i)s «тс.»;
зіставляється далі з нвн. Drohne, свн. trёne, двн. trёno, снн. drāne, drone «тс.», пов’язаними з нвн. dröhnen «гудіти», що зводяться до звуконаслідувального кореня іє. *dher(eu)-// dhren- «гудіти, дзижчати, бурмотіти, бурчати»;
р. тру́тень, бр. тру́цень, п. truteń, ст. trucień, trąd, [trut, trąt, tręd, tręt, trynd], ч. trubec, ст. trup «тс.», [trút, trut’, trout] «вид комахи», слц. trúd «трутень», вл. truta, нл. tšut, болг. тъ́ртей, трут, м. трут, схв. тру̑т, слн. trót «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

труп
трупак «тс.»
тру́тень «тс.»
тру́тик
труті́вка «робоча бджола, з яєць якої виходять трутні»
трутні́вка «щільник з комірками, з яких виводяться трутні; окрема така комірка»
трутньо́вка «бджола-трутівка Чаб, ЛексПол; комірка, з якої виходить трутень ЛексПол»
трутови́й «властивий, належний трутню»
тру́то́вка «трутівка Чаб, ЛексПол; комірка, з якої виходить трутень ЛексПол»
труц «трутень»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тру́цень білоруська
тъ́ртей болгарська
трут болгарська
truta верхньолужицька
trёno давньоверхньонімецька
*dher(eu)-// dhren- «гудіти, дзижчати, бурмотіти, бурчати» індоєвропейська
tran(i)s «тс.» латиська
trãnas «трутень» литовська
трут македонська
tšut нижньолужицька
Drohne нововерхньонімецька
dröhnen «гудіти» нововерхньонімецька
truteń польська
trucień (ст.) польська
trąd (ст.) польська
trut (ст.) польська
trąt (ст.) польська
tręd (ст.) польська
tręt (ст.) польська
trynd (ст.) польська
*trǫtъ/ trutъ праслов’янська
*trǫdъ праслов’янська
тру́тень російська
тру̑т сербохорватська
trёne середньоверхньнімецька
drāne середньонижньонімецька
drone «тс.» середньонижньонімецька
trúd «трутень» словацька
trót «тс.» словенська
trubec чеська
trup «тс.» (ст.) чеська
trút «вид комахи» (ст.) чеська
trut' «вид комахи» (ст.) чеська
trout «вид комахи» (ст.) чеська

трут «купа; натовп; зграя»

реконструюється псл. [*trǫtъ] ‹ *tronkto- і зіставляється з лит. trañksmas «гул, тиснява», trankùs «вибоїстий», treñkti «ударити з гуркотом», днн. thringan «давити, тіснити», дісл. þrǫngr «вузький, тісний», ірл. trét «стадо»;
р.-цсл. трутъ (труть) «велика кількість», стсл. трѫтъ «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
þrǫngr «вузький, тісний» давньоісландська
thringan «давити, тіснити» давньонижньонімецька
trét «стадо» ірландська
trañksmas «гул, тиснява» литовська
trankùs «вибоїстий» литовська
treñkti «ударити з гуркотом» литовська
*trǫtъ праслов’янська
*tronkto- праслов’янська
трутъ «велика кількість» (труть) русько-церковнослов’янська
труть русько-церковнослов’янська
трѫтъ «тс.» старослов’янська

трудова́тіти «розбухати, ставати більшим в об’ємі»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. trędowacieć «діставати шкірну хворобу», trąd «червоний висип на обличчі; струп; тяжка шкірна хвороба (лепра, парша)», trądzik «висип на обличчі», як і р. [водный труд] (мед.) «водянка», бр. [труд, трут] «висип», др. трудъ «хвороба», ч. trud «вугор, прищ», схв. тру̑т «нарив на пальці ру-ки», слн. [trôt] «кольки», стсл. трѫдъ «важкий понос», походять від псл. trǫdъ «порох; гниль; назви різних хвороб», до якого зводиться й укр. р. трут, пов’язане з псл. trudъ «праця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

натрудова́тіти «стати шолудивим; стати на обличчі брезклим і мідно-червоного кольору»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
труд «висип» білоруська
трут білоруська
трудъ «хвороба» давньоруська
trędowacieć «діставати шкірну хворобу» польська
trąd «червоний висип на обличчі; струп; тяжка шкірна хвороба (лепра, парша)» польська
trądzik «висип на обличчі» польська
trǫdъ «порох; гниль; назви різних хвороб» праслов’янська
trudъ «праця» праслов’янська
водный труд «водянка» (мед.) російська
трут російська
тру̑т «нарив на пальці ру-ки» сербохорватська
trôt «кольки» словенська
трѫдъ «важкий понос» старослов’янська
трут українська
trud «вугор, прищ» чеська

труп «трутень» (зоол.)

не зовсім ясне;
можливо, результат видозміни форми [трут2] «трутень» або результат контамінації [трут] «трутень» і труп «мертве тіло» (пор. укр. [трупа́к] «безпомічна людина» і «трутень», п. trup «мертве тіло людини» і «мертва бджола»);
п. trup «мертва бджола»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

трупа́к «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trup польська
trup «мертва бджола» польська
трут «трутень» українська
труп «мертве тіло» (пор. укр. [трупа́к] «безпомічна людина» і «трутень», п. trup «мертве тіло людини» і «мертва бджола») українська
трупа́к українська

труц «трутень»

очевидно, результат видозміни форм трут, тру́тень під впливом п. ст. trucień «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trucień «тс.» (ст.) польська
трут українська
тру́тень українська

труї́ти

псл. truti, trovǫ «споживати, витрачати, перетравлювати; труїти» пов’язане чергуванням голосних з ітеративом traviti «травити»;
р. трави́ть «перетравлювати (їжу); споживати; знищувати отрутою», бр. траві́ць «перетравлювати», атру́та «отрута», др. трути, трову «тратити», тры́ти, трыю «тс.», п. truć, truję «труїти; знищувати; споживати», ч. [trut’, truju] «труїти», слц. trovit’ «тратити; споживати», нл. tšuś, tšuju «бути позбавленим, втрачати», болг. тро́вя «отруюю», отро́ва «отрута», м. труjе «отруює», схв. тро̀вати, тру̏jем «труїти», о̀тров «отрута», слн. trováti, trújem «труїти», стсл. травити, травлѭ «поїдати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

втрої́ти «отруїти»
затрої́ти «тс.»
затруї́ти «отруїти; [наситити отрутою; заразити]»
натруї́ти
отрі́й «отрута»
отрі́йниця «отруйниця»
отро́ва «отрута»
отро́вний «отруйний»
отру́йливий
отру́йний
отру́йник
отру́йність
отруї́ти
отру́та
отру́тний
отру́тник
отру́тність
отру́ювання
отру́ювач
отру́я «отрута»
протру́єний
протру́єння
протру́йник
протруї́ти
протру́ювальний
протру́ювання
протру́ювач
строї́ти «струїти»
строї́ти «отруїти»
стру́єний
струї́ти
трі́йка «отрута Г; труїння ВеЗн»
трі́йло «тс.»
трої́ти «труїти»
троти́на «отрута»
троя́к
троя́н «тс.»
троянкі́ «вид отруйних грибів»
тру́єний
тру́йка «тс.»
труйни́й
труїзна́ «отрута»
труї́ння
тру́нок «отрута»
тру́та́
тру́ти «тс.»
трути́зна
трути́на́
труті́вка
тру́тка «тс.»
трутни́й «отруйний, отруєний»
тру́тник «отруювач»
утрійний «отруйний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
траві́ць «перетравлювати» білоруська
атру́та «отрута» білоруська
тро́вя «отруюю» болгарська
отро́ва «отрута» болгарська
трути давньоруська
трову «тратити» давньоруська
тры́ти давньоруська
трыю «тс.» давньоруська
труjе «отруює» македонська
tšuś «бути позбавленим, втрачати» нижньолужицька
tšuju «бути позбавленим, втрачати» нижньолужицька
truć «труїти; знищувати; споживати» польська
truję «труїти; знищувати; споживати» польська
truti праслов’янська
trovǫ «споживати, витрачати, перетравлювати; труїти» праслов’янська
traviti «травити» праслов’янська
трави́ть «перетравлювати (їжу); споживати; знищувати отрутою» російська
тро̀вати сербохорватська
тру̏jем «труїти» сербохорватська
о̀тров «отрута» сербохорватська
trovit' «тратити; споживати» словацька
trováti «труїти» словенська
trújem «труїти» словенська
травити старослов’янська
травлѭ «поїдати» старослов’янська
trut' «труїти» чеська
truju «труїти» чеська

тру́нок «шлунок, живіт»

неясне;
можливо, результат контамінації назв утро́ба і шлу́нок;
менш переконливе пов’язання (Німчук 339) з тру́нок «напій» або з давнім трути «перетравлювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

отру́нок «шлунок»
утру́нок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
утро́ба українська
шлу́нок українська
тру́нок «напій» українська
трути «перетравлювати» українська

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.