ТРУСИМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
тру́сим «грудень»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з труси́ти;
припускається також (Німчук 86–87) можливість зв’язку з [проси́мець] «грудень; січень», [проси́нець] «тс.» як їх деформації;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| труси́ти | українська |
| проси́мець «грудень; січень» | українська |
| проси́нець «тс.» | українська |
труси́ «короткі штани»
наголос на останньому складі і кінцеве -ы в російському слові пояснюються впливом р. штаны́;
р. трусы́ виводиться від англ. trousers «штани», фр. trousses «тс.»;
очевидно, запозичення з російської мови;
бр. трусы́;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трусеня́та
тру́сики
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| trousers «штани» | англійська |
| трусы́ | білоруська |
| штаны́ | російська |
| трусы́ | російська |
| trousses «тс.» | французька |
труси́ти «трясти, розсівати; робити обшук; [кришити Нед]»
псл. trǫsiti, форма каузатива до псл. tręsti «трясти»;
менш переконливе виведення (Schuster-Šewc 1539–1540) від псл. *trǫs(k)-, *trus(k)- ‹ іє. *treu(n)s(k)- «розтирати, розсівати, розсипати, подрібнювати», звідки виводиться також псл. trǫx-, trux-, укр. труха́, тру́хлий;
р. труси́ть «трясти, сипати; бігти риссю», труси́ться «трястися, боятися», бр. трусі́ць «трясти; шукати», трусі́цца «сипатися; тремтіти», др. трусити «обтрушувати», ч. trousiti «сипати», trus «послід», слц. trúsit’ «сипати», trus «послід», вл. trusyć «посипати, розсипати, розсівати», нл. tšusyś «трясти», болг. тръс «рись», схв. тру̑с «землетрус», слн. trosíti «розсипати», стсл. трѫсъ «землетрус»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
витру́шувати
на́трус
«зерно, змішане з соломою після молотьби»
на́труска
«тс.; посудина, з якої насипали порох на поличку стародавньої рушниці, ріг-порохівниця»
на́тру́ска
«натрушування; догана, прочухан»
на́трусом
«(про міряння сипких тіл) не ущільнюючи зверху, задовольняючись тим, скільки ввійде при насипанні»
обтру́шувати
одтруси́ти
«відсипати»
отру́шувати
перетру́с
«перетрушування»
перетру́ска
пі́трухе
«риссю»
по́трус
«струс»
потру́сини
«зібрання близьких гостей на другий день після бенкету»
притру́шувати
протру́шувати
розтру́с
«огляд»
ро́зтруска
розтрусни́й
розтру́шувати
розтру́шувач
струс
«поштовх; переполох; [суєта, сум’яття; струшування плодів з дерева і самі струшувані плоди]»
струсани́на
«тс.»
трус
«трясіння; сум’яття; обшук»
труса́
«сум’яття, тривога»
трусани́на
трусени́ця
«обшук»
труси́льник
тру́сини
«рештки»
труси́нка
«крихта»
труси́тися
трусі́й
«той, хто трясе Нед; той, хто робить обшук Г, Нед»
тру́ска
«обшук»
трусни́й
«який стосується трусіння»
трусни́ця
«лихоманка»
трусну́ти
трусня́
«трусіння, трясіння»
трусону́ти
трусце́м
труськи́й
тру́сько
трусько́м
«дрібною риссю»
трусюва́ти
«трусити»
трухну́ти
«труснути»
трушка́
тру́шки
тру́шко́м
«тс.»
утру́ска
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трусі́ць «трясти; шукати» | білоруська |
| трусі́цца «сипатися; тремтіти» | білоруська |
| тръс «рись» | болгарська |
| trusyć «посипати, розсипати, розсівати» | верхньолужицька |
| трусити «обтрушувати» | давньоруська |
| *treu(n)s(k)- «розтирати, розсівати, розсипати, подрібнювати» | індоєвропейська |
| tšusyś «трясти» | нижньолужицька |
| trǫsiti | праслов’янська |
| tręsti «трясти» | праслов’янська |
| *trǫs(k)- | праслов’янська |
| *trus(k)- | праслов’янська |
| trǫx- | праслов’янська |
| trux- | праслов’янська |
| труси́ть «трясти, сипати; бігти риссю» | російська |
| труси́ться «трястися, боятися» | російська |
| тру̑с «землетрус» | сербохорватська |
| trúsit' «сипати»«послід» | словацька |
| trus «сипати»«послід» | словацька |
| trosíti «розсипати» | словенська |
| трѫсъ «землетрус» | старослов’янська |
| труха́ | українська |
| тру́хлий | українська |
| trousiti «сипати»«послід» | чеська |
| trus «сипати»«послід» | чеська |
теру́сити «трусити; кришити»
результат видозміни форми тру́си́ти, очевидно, зближеної з те́рти;
бр. церушы́ць «трусити, сипати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
натируси́ти
«натрусити»
прітеру́шок
«перші опади снігу восени»
стеруси́ти
«струсити»
терю́сити
«злегка посипати (снігом, половою тощо)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| церушы́ць «трусити, сипати» | білоруська |
| тру́си́ти | українська |
| те́рти | українська |
трухлі́ти «ціпеніти від страху»
в такому разі укр. [трухлі́ти] може бути запозиченим з польської мови;
існує думка (Фасмер IV 112), що р. (с)трухну́ть є недавнім утворенням, пов’язаним з тру́сить «боятися»;
пов’язується також (Brückner 577) з укр. тру́хлий «крихкий»;
реконструюється псл. trux- або truxl- і зіставляється з лтс. traušâtiês «боятися», сірл. trúag «смутний»;
р. (с)трухну́ть «злякатися», п. truchleć «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти», truchliwy «лякливий, зляканий», truchły «тс.», potruchleć «перелякатися», ч. truchliti «сумувати, журитися», truchlivý «смутний, зажурений», слц. trúchly, truchlivý «тс.», trúchlit’ «сумувати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| traušâtiês «боятися» | латиська |
| truchleć «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» | польська |
| truchliwy «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» | польська |
| truchły «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» | польська |
| potruchleć «слабнути, мертвіти, кам’яніти, дерев’яніти»«лякливий, зляканий»«тс.»«перелякатися» | польська |
| trux- | праслов’янська |
| тру́сить «боятися» | російська |
| струхну́ть «злякатися» ()трухну́ть | російська |
| trúag «смутний» | середньоірландська |
| trúchly «тс.»«сумувати» | словацька |
| truchlivý «тс.»«сумувати» | словацька |
| trúchlit' «тс.»«сумувати» | словацька |
| трухлі́ти | українська |
| тру́хлий «крихкий» | українська |
| truchliti «сумувати, журитися»«смутний, зажурений» | чеська |
| truchlivý «сумувати, журитися»«смутний, зажурений» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України