ТРЕСКА — ЕТИМОЛОГІЯ
трі́ска «скіпка; уламок чогось дерев’яного; стружка»
псл. trěska, пов’язане з trěskati «тріскати»;
р. [тре́ска], [треста́], бр. трэ́ска, п. trzaska, ч. tříska, слц. trieska, вл. třěska, нл. tšěska, болг. треска́, м. треска, схв. тре̏ска, слн. tréska, р.-цсл. трѣска;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трі́сочок
«дрібні щепки для розпалювання»
трісчи́на
«одна трісочка»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
трэ́ска | білоруська |
треска́ | болгарська |
třěska | верхньолужицька |
треска | македонська |
tšěska | нижньолужицька |
trzaska | польська |
trěska | праслов’янська |
trěskati «тріскати» | праслов’янська |
тре́ска | російська |
треста́ | російська |
трѣска | русько-церковнослов’янська |
тре̏ска | сербохорватська |
trieska | словацька |
tréska | словенська |
tříska | чеська |
тріска́ «риба, Gadus morhua L.» (іхт.)
запозичення з російської мови;
р. треска́ єдиної етимології не має;
пов’язується з трі́ска (Даль IV 429), оскільки висушена риба розщеплюється, як дерево (пор. нвн. Stockfisch «тс.», букв. «палка-риба»);
зіставляється (Mühl.–Endz. IV 195; Kluge–Mitzka 139; Pedersen IF 5, 72) з дісл. þorsk, нвн. Dorsch «тріска», лтс. tirza «форель»;
необґрунтованим є виведення (Schuchardt IF 7, 273; Matzenauer 352; Младенов 638) з германських мов;
бр. траска́, ч. слц. treska, болг. тре́ска, схв. тре̏ска;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
траска́ | білоруська |
тре́ска | болгарська |
þorsk | давньоісландська |
tirza «форель» | латиська |
Stockfisch | нововерхньонімецька |
Dorsch «тріска» | нововерхньонімецька |
треска́ | російська |
тре̏ска | сербохорватська |
treska | словацька |
трі́ска | українська |
treska | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України