ТРЕМБУХАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

требу́х «черево; шлунок; нутрощі тварини Нед, Шейк; свинячий шлунок, начинений м’ясом і пров’ялений ЛексПол»

єдиної етимології не має;
можливо, псл. *terb-, [*tъrb-], у якому -b- є розширювачем кореня *ter-, що виступає в псл. *terti «терти»;
у такому разі пов’язане з псл. *terbiti «теребити, чистити», а також укр. [те́ре́б] «живіт», [тере́бух] «ненажера», схв. тр̏ба «живіт»;
при цьому -ух, -уха (з псл. -uхъ, -uха) розглядаються як словотвірні форманти (Sł. prasł. I 74; Grošelj Sl. revija 5–7, 122);
менш вірогідне припущення, що джерелом є псл. *trьbuxъ, яке складається з префікса *trь-, що зберігся в р. тре- (в прикметниках церковнослов’янського походження, напр., тресвятой, треклятый), і кореня bux- (в укр. бу́хнути, набуха́ти – Фасмер IV 96);
мало переконливі зіставлення з п. torba (Brüсkner 567), лат. strebula (мн.) «м’ясо на стегнах тварини, що приноситься в жертву» (Grošelj тж), іт. trippa «черево» (Matzenauer 352), лат. uterus «черево» (Machek ESJČ 641);
р. тре- буха́ «нутрощі», бр. трыбу́х, [трэбу́х] «тс.», трыбушы́ць «рвати, терзати, потрошити», п. [telbuch, terbuch, trybuch], ч. [terboch] «черево», ст. teřbuch, слц. [terbuch, trebucha] «тс.», нл. tarbuch «живіт, нутрощі», болг. търбу́х «шлунок, живіт», м. трбув «черево», схв. тр̀бух, слн. trébuh «тс.», р.-цсл. трибухъ «нутрощі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тре́бі́т «відходи, покидьки; м’ясо, неспоживне для людей»
требу́ха́ «черево; шлунок; нутрощі»
требуха́тий «товстий, випуклий; череватий»
трембухатий «тс.»
трембуха́ч «черевань»
три́бло «великий, ненаситний живіт; чоловік, що багато їсть»
трибу́х «нутрощі, шлунок Нед, Шейк; свинячий шлунок, начинений м’ясом ЛексПол; нутрощі зарізаної тварини, непридатні для вживання Л»
трибуха́ «все, здатне розтрушуватися (тирса, висівки і под.)»
трибуха́тий
трибухи́ «зернові відходи; нутрощі (переважно риб’ячі)»
трибуши́ть «розсипати, розтрушувати; видаляти нутрощі з риби чи забитої худоби»
трибуши́ться «розсипатися, розтрушуватися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
трыбу́х білоруська
трэбу́х «тс.» білоруська
трыбушы́ць «рвати, терзати, потрошити» білоруська
търбу́х «шлунок, живіт» болгарська
trippa «черево» італійська
strebula «м’ясо на стегнах тварини, що приноситься в жертву» (мн.)(Grošelj тж) латинська
uterus «черево» латинська
трбув «черево» македонська
tarbuch «живіт, нутрощі» нижньолужицька
torba польська
telbuch польська
terbuch польська
trybuch польська
*terb- праслов’янська
*tъrb- праслов’янська
*terti «терти» праслов’янська
*ter- праслов’янська
*terbiti «теребити, чистити» праслов’янська
-uхъ праслов’янська
-uха праслов’янська
*trьbuxъ праслов’янська
*trь- (преф.) праслов’янська
bux- (в укр. бу́хнути, набуха́ти -- Фасмер IV 96) праслов’янська
тре- (в прикметниках церковнослов’янського походження, напр., тресвятой, треклятый) російська
требуха́ «нутрощі» російська
трибухъ «нутрощі» русько-церковнослов’янська
тр̏ба «живіт» сербохорватська
тр̀бух сербохорватська
terbuch «тс.» словацька
trebucha «тс.» словацька
trébuh «тс.» словенська
те́ре́б «живіт» українська
тере́бух «ненажера» українська
-ух українська
-уха (з псл. -uхъ, -uха)(Sł. prasł. I 74; Grošelj Sl. revija 5--7, 122) українська
terboch «черево» чеська
teřbuch (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.