ТРЕМБУХАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
требу́х «черево; шлунок; нутрощі тварини Нед, Шейк; свинячий шлунок, начинений м’ясом і пров’ялений ЛексПол»
єдиної етимології не має;
можливо, псл. *terb-, [*tъrb-], у якому -b- є розширювачем кореня *ter-, що виступає в псл. *terti «терти»;
у такому разі пов’язане з псл. *terbiti «теребити, чистити», а також укр. [те́ре́б] «живіт», [тере́бух] «ненажера», схв. тр̏ба «живіт»;
при цьому -ух, -уха (з псл. -uхъ, -uха) розглядаються як словотвірні форманти (Sł. prasł. I 74; Grošelj Sl. revija 5–7, 122);
менш вірогідне припущення, що джерелом є псл. *trьbuxъ, яке складається з префікса *trь-, що зберігся в р. тре- (в прикметниках церковнослов’янського походження, напр., тресвятой, треклятый), і кореня bux- (в укр. бу́хнути, набуха́ти – Фасмер IV 96);
мало переконливі зіставлення з п. torba (Brüсkner 567), лат. strebula (мн.) «м’ясо на стегнах тварини, що приноситься в жертву» (Grošelj тж), іт. trippa «черево» (Matzenauer 352), лат. uterus «черево» (Machek ESJČ 641);
р. тре- буха́ «нутрощі», бр. трыбу́х, [трэбу́х] «тс.», трыбушы́ць «рвати, терзати, потрошити», п. [telbuch, terbuch, trybuch], ч. [terboch] «черево», ст. teřbuch, слц. [terbuch, trebucha] «тс.», нл. tarbuch «живіт, нутрощі», болг. търбу́х «шлунок, живіт», м. трбув «черево», схв. тр̀бух, слн. trébuh «тс.», р.-цсл. трибухъ «нутрощі»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тре́бі́т
«відходи, покидьки; м’ясо, неспоживне для людей»
требу́ха́
«черево; шлунок; нутрощі»
требуха́тий
«товстий, випуклий; череватий»
трембухатий
«тс.»
трембуха́ч
«черевань»
три́бло
«великий, ненаситний живіт; чоловік, що багато їсть»
трибу́х
«нутрощі, шлунок Нед, Шейк; свинячий шлунок, начинений м’ясом ЛексПол; нутрощі зарізаної тварини, непридатні для вживання Л»
трибуха́
«все, здатне розтрушуватися (тирса, висівки і под.)»
трибуха́тий
трибухи́
«зернові відходи; нутрощі (переважно риб’ячі)»
трибуши́ть
«розсипати, розтрушувати; видаляти нутрощі з риби чи забитої худоби»
трибуши́ться
«розсипатися, розтрушуватися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трыбу́х | білоруська |
| трэбу́х «тс.» | білоруська |
| трыбушы́ць «рвати, терзати, потрошити» | білоруська |
| търбу́х «шлунок, живіт» | болгарська |
| trippa «черево» | італійська |
| strebula «м’ясо на стегнах тварини, що приноситься в жертву» (мн.)(Grošelj тж) | латинська |
| uterus «черево» | латинська |
| трбув «черево» | македонська |
| tarbuch «живіт, нутрощі» | нижньолужицька |
| torba | польська |
| telbuch | польська |
| terbuch | польська |
| trybuch | польська |
| *terb- | праслов’янська |
| *tъrb- | праслов’янська |
| *terti «терти» | праслов’янська |
| *ter- | праслов’янська |
| *terbiti «теребити, чистити» | праслов’янська |
| -uхъ | праслов’янська |
| -uха | праслов’янська |
| *trьbuxъ | праслов’янська |
| *trь- (преф.) | праслов’янська |
| bux- (в укр. бу́хнути, набуха́ти -- Фасмер IV 96) | праслов’янська |
| тре- (в прикметниках церковнослов’янського походження, напр., тресвятой, треклятый) | російська |
| требуха́ «нутрощі» | російська |
| трибухъ «нутрощі» | русько-церковнослов’янська |
| тр̏ба «живіт» | сербохорватська |
| тр̀бух | сербохорватська |
| terbuch «тс.» | словацька |
| trebucha «тс.» | словацька |
| trébuh «тс.» | словенська |
| те́ре́б «живіт» | українська |
| тере́бух «ненажера» | українська |
| -ух | українська |
| -уха (з псл. -uхъ, -uха)(Sł. prasł. I 74; Grošelj Sl. revija 5--7, 122) | українська |
| terboch «черево» | чеська |
| teřbuch (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України