ТРАП — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
трап «сходи»
гол. trap «сходинка; сходи» споріднене з англ. trap «сільце, пастка», нвн. Treppe «сходи»;
запозичення з голландської мови;
р. бр. болг. трап, п. trap;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| trap «сільце, пастка» | англійська |
| трап | білоруська |
| трап | болгарська |
| trap «сходинка; сходи» | голландська |
| Treppe «сходи» | нововерхньонімецька |
| trap | польська |
| трап | російська |
тра́пити «потрапити; спіткати; влучити»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нвн. treffen «потрапляти, влучати; зустрічати» (свн. trëffen, двн. trëffаn «тс.») споріднене з снн. drepen, дангл. drepan, дісл. drepa «тс.»;
р. [тра́пить] «потрапити; трапитись», тра́фить «влучити; догодити», бр. тра́піць «влучити; опинитися; [знайти, встигнути]», п. trafić «влучити», trеfić, ч. trefiti, слц. trafit’, схв. тре̏фити «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
на-трапку́
«де трапиться»
при́трапка
«випадок»
притрапу́нок
притрафу́нок
«тс.»
трап
«випадок; спосіб»
тра́па
трапити
(XVII ст.)
тра́питися
тра́пкий
«кмітливий»
трапля
трапля́ти
трапля́тися
трапо́к
«тс.»
трапу́нок
«випадок»
траф
«тс.; випадкова зустріч; (виг.) влучено»
траф'ятися
«траплятися»
трафити
(1579)
тра́фити
«попасти, влучити, потрапити»
тра́фитися
трафля́ти
трафля́тися
трафу́нок
«випадок; нещасливий випадок»
тра́хвити
«влучити»
тра́хвитися
«трапитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́піць «влучити; опинитися; [знайти, встигнути]» | білоруська |
| drepan | давньоанглійська |
| trëffаn | давньоверхньонімецька |
| drepa «тс.» | давньоісландська |
| treffen «потрапляти, влучати; зустрічати» (свн. trëffen, двн. trëffаn «тс.») | нововерхньонімецька |
| trafić «влучити» | польська |
| trеfić «влучити» | польська |
| тра́пить «потрапити; трапитись» | російська |
| тра́фить «влучити; догодити» | російська |
| тре̏фити «тс.» | сербохорватська |
| trëffen | середньоверхньнімецька |
| drepen | середньонижньонімецька |
| trafit' | словацька |
| trefiti | чеська |
тра́пити «переслідувати, пригнічувати, мучити, дошкулювати»
зіставляється також (Schuster-Šewc 1575) з лит. [strópti] «сохнути, тверднути», дісл. starf «важка праця, труд» або (Варбот 31) з ч. tropiti «збуджувати (суперечку, сварки і под.)»;
п. trapić «мучити, докучати, непокоїти, переслідувати», ст. tropić «мучити», як і ч. trápiti «мучити, терзати», вл. trapić «мучити, утискувати, лякати», болг. тра́пен «який не прийшов до тями (після переляку та ін.)», истръ́пна (истръ́пвам) «ціпенію», слн. tràp «дурень», trápiti «мучити», стсл. трапити, зводиться до псл. *torpiti «мучити, утискувати», пов’язаного чергуванням голосних з *tьr̥pěti «терпіти»;
очевидно, запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
трапениця
«замучена жінка»
тра́пи́тися
«мучитися, журитися О; лаятися, сваритися»
траплі́ння
«сум, печаль, клопоти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́пен «який не прийшов до тями (після переляку та ін.)» | болгарська |
| истръ́пна «ціпенію» (истръ́пвам) | болгарська |
| истръ́пвам | болгарська |
| trapić «мучити, утискувати, лякати» | верхньолужицька |
| starf «важка праця, труд» | давньоісландська |
| strópti «сохнути, тверднути» | литовська |
| trapić «мучити, докучати, непокоїти, переслідувати» | польська |
| tropić «мучити» (ст.) | польська |
| *torpiti «мучити, утискувати» | праслов’янська |
| *t<SUP>ь</SUP>r̥pěti «терпіти» | праслов’янська |
| tràp «дурень» | словенська |
| trápiti «мучити» | словенська |
| трапити | старослов’янська |
| tropiti «збуджувати (суперечку, сварки і под.)» | чеська |
| trápiti «мучити, терзати» | чеська |
траптова́ти «топтати, знищувати»
можливо, результат контамінації слів [тра́пити] «мучити» і [тратува́ти] «топтати»;
не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́пити «мучити» | українська |
| тратува́ти «топтати» | українська |
тря́пка «ганчірка Нед, О; віхоть для миття посуду Чаб; клапоть; лахміття; нитка, бахрома Нед»
зіставляється з п. strzępka «польовий хвощ», strzępić «мочалити», ч. třapec «китиця, китичка», střapec «тс.», střepiti «розмочалювати», слц. strapec «бахрома, пучок», нл. tśumpliś se «розтріпуватися»;
в такому разі я замість і (р. е) з’явилося в результаті експресивної назалізації;
очевидно, пов’язане з тріпа́ти, [стрі́пки] «торочки»;
не зовсім ясне;
р. тря́пка, бр. [тра́пка] «ганчірка», трапка́ч «великий рушник з бахромою на кінцях; [бахрома, витріпані нитки]», [тра́п’е, трап’ё] «лахміття», др. тряпъка «бахрома»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
по́тряпки
«бахрома»
тра́па
«ганчірка»
трапі́ца
«брудна ганчірка»
трапка́ч
«виплетена або виткана з латок ковдра чи рядно»
трапку́н
тра́пошник
«тс.»
тре́п'ях
«бахрома»
трепка́ч
«рушник з домотканого полотна»
тре́пці
«дрантя, клапті»
тря́п'я
«ганчір’я, лахміття Нед, Чаб»
тря́пичка
«ганчірка»
тря́пошник
«збирач ганчір’я та іншої утильсировини»
тря́пушник
«тс.; чоловік, хлопець, який дуже любить наряди»
тря́пушниця
«дружина збирача ганчір’я; жінка, дівчина, яка любить наряди»
тряпча́ний
«виготовлений з ганчір’я»
тряпчина́
«ганчірка, клапоть»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тра́пка «ганчірка» | білоруська |
| трапка́ч «великий рушник з бахромою на кінцях; [бахрома, витріпані нитки]» | білоруська |
| тра́п'е | білоруська |
| трап'ё «лахміття» | білоруська |
| тряпъка «бахрома» | давньоруська |
| tśumpliś se «розтріпуватися» | нижньолужицька |
| strzępka «польовий хвощ» | польська |
| strzępić «мочалити» | польська |
| тря́пка | російська |
| strapec «бахрома, пучок» | словацька |
| тріпа́ти | українська |
| стрі́пки «торочки» | українська |
| třapec «китиця, китичка» | чеська |
| střapec «тс.» | чеська |
| střepiti «розмочалювати» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України