ТРАВНИХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
трава́
псл. trava/trěva «трава», пов’язане з traviti/truti «поїдати»;
первісно означало «те, що поїдається»;
словотворчі відношення такі ж, як у slaviti : slava;
у корені відбито давнє чергування а:ě;
р. бр. трава́, др. трава «трава; сіно», трѣва «тс.», п. вл. trawa, ч. слц. слн. tráva, нл. tšawa, болг. трева́, м. трева, [трава], схв. тра́ва, стсл. тръва, трава «трава; паростки; зелень»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безтрав'я
«тс.»
безтра́виця
«брак трави»
безтра́вний
«позбавлений трави»
підтра́вна
«добре насаджена»
(про косу)
підтра́вок
потра́в
«отава»
потра́виця
«тс.»
трав'яне́ць
«вид гвоздик, Dianthus Carthusianorum L.; польові гвоздики Пі»
(бот.)
трав'яни́й
трав'яни́к
«вид лілійника, Hemerocallis graminea Andr.; (іхт.) бичок, Gobius ophiocephalus Pall.»
(бот.)
трав'яни́стий
трав'яни́ця
(ент., назва кількох видів метеликів)
трав'я́нка
«гвоздики дельтовидні, Dianthus deltoides L.; [зірочник лісовий, Stellaria holostea L.; вид козельців, Tragopogon Hoccosus; (ент.) трав’яний комар, Sylvia Нед; трав’яна жаба Дейн; (іхт., невелика щука та інші риби, що живуть у зарослях) тж, (орн.) широконіска, Anas clypeata L.; шилохвіст, Anas acuta L.; славка, Sylvia Шарл; проститутка]»
(бот.)
трав'янкува́тий
«травистий»
трав'я́нчик
«гіацинтик блідий, Hyacinthella leucophaca Нед, Маk»
(бот.)
трав'я́стий
«тс.»
тра́вень
«п’ятий місяць року; [квітень] Пі»
траве́ць
«метелик, Hiparchia janina»
(ент.)
травина́
«трави»
(зб.)
трави́на
«стебло трави»
трави́стий
трави́ця
травище
«некошена стара трава»
траві́нка
«трав’яний комар, Sylvia»
(ент.)
тра́вка
травне́вий
тра́вний
«травистий»
травни́к
«настоянка на травах; місце, поросле травою; лікар, що лікує травами»
тра́вник
«гербарій; книжка про лікарські трави; (орн.) птах ряду куликоподібних, Tringa totanus L.; [чирка менша; кропив’янка, Troglodytes troglodytes L.; плакун Шарл]»
травни́стий
травни́ця
«трав’яна сова, Xylina graminis»
(орн.)
травни́чка
«мішечниця, Psyche graminella»
(ент.)
травня́к
«настойка на різних травах»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трава́ | білоруська |
| трева́ | болгарська |
| trawa | верхньолужицька |
| трава «трава; сіно» | давньоруська |
| трѣва «тс.» | давньоруська |
| трева | македонська |
| трава | македонська |
| tšawa | нижньолужицька |
| trawa | польська |
| trava/trěva «трава» | праслов’янська |
| traviti/truti «поїдати» | праслов’янська |
| slaviti | праслов’янська |
| slava | праслов’янська |
| трава́ | російська |
| тра́ва | сербохорватська |
| tráva | словацька |
| tráva | словенська |
| тръва | старослов’янська |
| трава «трава; паростки; зелень» | старослов’янська |
| tráva | чеська |
тра́ви́ти «обробляти поверхню спеціальним розчином; засвоювати їжу; [цькувати Нед; тратити, втрачати]; потроху відпускати, послаблювати натягання каната»
викликає сумнів зіставлення з гот. dreiban «гнати», двн. trīban «тс.» (Matzenauer 415);
іє. *treu-/trou-/trū-, похідне від *ter- «терти, розтирати»;
псл. traviti «поїдати, знищувати, тратити», пов’язане з trava «трава», truti «тратити; труїти»;
споріднене з гр. τρώω «раню», τιτρώσχω «тс.», τρū́ω «знищую», двн. drawa (drōа) «загроза», дангл. dréa «тс., кара»;
р. трави́ть «отруювати; обробляти поверхню; випасати; тратити; цькувати; попускати (канат)», бр. траві́ць «тс.», п. trawić «споживати, з’їдати; обробляти метал», ч. traviti, слц. trávit’ «тс.», болг. тро́вя «отруюю», схв. травѝњати «безперервно їсти, жувати», тро̀вати «труїти», стсл. травити «поїдати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вистра́вний
«який швидко споживається»
ви́травка
витра́вник
втра́витися
«внадитися»
втрови́тися
«звикнути»
затра́вка
«протрава»
натра́ва
«отрута»
отра́ва
отра́витися
«звикнути до їжі»
отравниця
«беладона, Atropa belladona L.»
(бот.)
отро́ва
«тс.»
перетра́вний
потра́ва
«страва»
потра́вка
«страва з дрібних шматків м’яса»
потра́вний
протра́ва
протра́влювач
розтрави́ти
«поглибити малюнок кислотою»
розтра́влювач
«фахівець із травлення рисунків»
стра́ва
страве́ць
«той, хто цькує»
страви́ти
«провести спаш»
стравне́
«гроші на харч»
стра́вни́й
«їстівний»
стравня́
«харч»
стравува́ти
«харчувати»
страву́нок
«тс.»
трави́льний
трави́льник
«робітник, що займається травленням металів»
тра́влення
травло́
«протрава»
тра́вляник
«пепсин»
травни́й
тро́ви
«полювання з собаками»
трови́ти
«випасати; цькувати; перетравлювати»
тровля́
«цькування тварин»
троми́ти
«цькувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| траві́ць «тс.» | білоруська |
| тро́вя «отруюю» | болгарська |
| dreiban «гнати» | готська |
| τρώω «раню» | грецька |
| τιτρώσχω «тс.» | грецька |
| τρū́ω «знищую» | грецька |
| dréa «тс., кара» | давньоанглійська |
| trīban «тс.» | давньоверхньонімецька |
| drawa «загроза» (drōа) | давньоверхньонімецька |
| drōа | давньоверхньонімецька |
| *treu-/trou-/trū- | індоєвропейська |
| *ter- «терти, розтирати» | індоєвропейська |
| trawić «споживати, з’їдати; обробляти метал» | польська |
| traviti «поїдати, знищувати, тратити» | праслов’янська |
| trava «трава» | праслов’янська |
| truti «тратити; труїти» | праслов’янська |
| трави́ть «отруювати; обробляти поверхню; випасати; тратити; цькувати; попускати (канат)» | російська |
| травѝњати «безперервно їсти, жувати» | сербохорватська |
| тро̀вати «труїти» | сербохорватська |
| trávit' «тс.» | словацька |
| травити «поїдати» | старослов’янська |
| traviti | чеська |
три́вни́й «поживний, ситний; [апетитний Чаб; легкотравний, зручний, придатний]»
результат семантичної видозміни похідних утворень від трива́ти, зближених з трави́ти (травни́й);
Фонетичні та словотвірні варіанти
тре́вни́й
«поживний, ситний»
тривні́й
«ситніше»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| трива́ти | українська |
| трави́ти (травни́й) | українська |
| травни́й | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України