ТОРОК — ЕТИМОЛОГІЯ

то́рок «бахрома; облямівка, кромка; [полотно з бахромою, яке кріпиться до навою]»

псл. *torkъ зіставлялося також з *ter- «терти» (Holub–Kop. 388);
псл. *torkъ «мотузка, зав’язка»;
споріднене з прус. tarkue «ремінь в упряжі», лтс. te̦͂rka «мотузка для прив’язування буйків до рибальської сіті», дінд. tarkúḥ «веретено», гр. ἄτραϰτος «тс.», лат. torquēre «крутити, вити», torques «ланцюг», двн. drāhsil «токар», нвн. drechseln «точити», алб. tjerr «пряду», ірл. torc «коса», кімр. torch «намисто», тох. A, B tsark «мучити»;
іє. *tork- «крутити, вити»;
р. торока́ «ремені ззаду сідла», [тороко́] «тс.», [торо́ка] «облямівка, бахрома», [торо́чка] «стрічка для облямівки», бр. таро́кі «ремені ззаду сідла», др. торокъ «тс.; стрічка, що пов’язувалася на чоло», п. trok, troki «ремінці, мотузки; пута, торочки», ч. trak, trák «лямка», tráky (заст.) «підтяжки, шлейки», слц. trak, traky «тс.», вл. trok «мотузка, линва», м. трака «стрічка», схв. тра̑к, тра̏ка «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

заторочи́ти
оторо́чка
оторо́чувати
підторо́чений
поторо́чений
приторо́чувати
торо́ка «бахрома Нед; ремені Пі»
тороканя «плахта з чотирма тороками»
торока́стий «з бахромою; обтріпаний по краях»
тороки́ «ремені ззаду сідла для прив’язування речей; бахрома»
торо́чини «весільний обряд, за яким пришивають торочки до рушників»
торочи́ти «висмикувати нитки з країв тканини, роблячи торочки; облямовувати»
торочи́тися «обтріпуватися по краях (про тканину); [снуватися (про нитки)]»
торо́чка «бахрома, облямівка»
торочка́стий
торочки́ «бахрома; тороки»
торочкува́тий «тс.»
торо́ччя «бахрома»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tjerr «пряду» албанська
таро́кі «ремені ззаду сідла» білоруська
trok «мотузка, линва» верхньолужицька
ἄτραϰτος «тс.» грецька
drāhsil «токар» давньоверхньонімецька
tarkúḥ «веретено» давньоіндійська
торокъ «тс.; стрічка, що пов’язувалася на чоло» давньоруська
*tork- «крутити, вити» індоєвропейська
torc «коса» ірландська
torch «намисто» кімрська
torquēre «крутити, вити» латинська
torques «ланцюг» латинська
te̦͂rka «мотузка для прив’язування буйків до рибальської сіті» латиська
трака «стрічка» македонська
drechseln «точити» нововерхньонімецька
trok «ремінці, мотузки; пута, торочки» польська
troki «ремінці, мотузки; пута, торочки» польська
*torkъ «терти» праслов’янська
*ter- праслов’янська
*torkъ «мотузка, зав’язка» праслов’янська
tarkue «ремінь в упряжі» прусська
торока́ «ремені ззаду сідла» російська
тороко́ «тс.» російська
торо́ка «облямівка, бахрома» російська
тра̑к сербохорватська
тра̏ка «тс.» сербохорватська
trak «тс.» словацька
traky «тс.» словацька
tsark тохарська А
tsark «мучити» тохарська В
торо́чка «стрічка для облямівки» українська
trak «лямка»«підтяжки, шлейки» (заст.) чеська
trák «лямка»«підтяжки, шлейки» (заст.) чеська
tráky «лямка»«підтяжки, шлейки» (заст.) чеська

то́рок «невеличкий пліт»

похідне утворення від тор «колія», р. [тор] «вторована дорога» з пізнішою видозміною значення;
р. [то́рок] «тс.», бр. [таро́к] «кладка через річку з колод»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
таро́к «кладка через річку з колод» білоруська
тор «вторована дорога» російська
то́рок «тс.» російська
тор «колія» українська

теркеля́нка «горілка, що вариться з виноградних вичавок»

запозичення з угорської мови;
уг. törköly «виноградні вичавки», очевидно, походить від свн. torkel «виноградний прес», що виникло з двн. torcula, яке через слат. torcula зводиться до лат. torculum «тс.», пов’язаного з дієсловом tоrqueо, -ēre «повертати; крутити», спорідненим з дінд. tarkúḥ «веретено», гр. ἄτραϰτος «тс.», алб. tjerz «пряду», прус. terkue «ремінь у збруї», псл. *tоrkъ, укр. то́рок;
слц. terkel «виноградні вичавки», terkelicа «горілка з виноградних вичавок»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tjerz «пряду» албанська
ἄτραϰτος «тс.» грецька
torcula давньоверхньонімецька
tarkúḥ «веретено» давньоіндійська
torculum «тс.» латинська
tоrquēre «повертати; крутити» латинська
tоrqueо латинська
*tоrkъ праслов’янська
terkue «ремінь у збруї» прусська
torkel «виноградний прес» середньоверхньнімецька
torcula середньолатинська
terkel «виноградні вичавки»«горілка з виноградних вичавок» словацька
terkelicа «виноградні вичавки»«горілка з виноградних вичавок» словацька
törköly «виноградні вичавки» угорська
то́рок українська

торі́к «минулого року»

складне слово, що виникло із словосполучення то(й) рік;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вторі́к
поза́торі́к
поза́торі́шній
торі́чний
торі́шній
торішня́к «такий, що народився в минулому році»
торок «тс.»
уторі́к
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то(й) рік українська

трок «широкий ремінь для закріплення сідла або попони на коні; попруга; [вузька шкіряна смужка для шиття упряжі, зшивання пасів до молотарки та ін.; торочки, що звисають із порваного одягу Корз]»

запозичення з польської мови;
п. troki «ремені, вірьовки, зав’язки» відповідає укр. то́рок «торочка», то́роки́ «ремені ззаду сідла; торочки»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тро́чки «тоненький мотузок, яким підв’язується спідниця»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
troki «ремені, вірьовки, зав’язки» польська
то́рок «торочка» українська
то́роки́ «ремені ззаду сідла; торочки» українська

уто́річьки «початок і кінець полотна»

очевидно, пов’язане з торо́ка, то́рок «кромка» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
торо́ка українська
то́рок «кромка» українська

отро́ка «торба для корму, рептух»

не зовсім ясне, можливо, пов’язане з п. [otrok] «мотузка для обв’язування; мисливська сіть», утвореним з префікса о- та кореня trok-, якому відповідає укр. тороки́, торо́чи́ти;
р. [отро́чить] «відв’язати сіть»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
otrok «мотузка для обв’язування; мисливська сіть» польська
отро́чить «відв’язати сіть» російська
тороки́ українська
о- ?
торо́чи́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.