ТОРГ — ЕТИМОЛОГІЯ

торг «торгівля; ринок; базар; аукціон; торговельна організація»

пов’язувалося також (Ондруш Этимология 1984, 178–179) з псл. *toržiti «шукати», *stergti «стерегти»;
першоджерело вбачалося також в ассиро-вавилонському tamgary «купець» (Holub–Kop. тж; Skok III 499; Черных II 251);
псл. *tъr̥gъ «базар, торгівля»;
очевидно, споріднене з алб. tregë «ринок» (Meyer IF I 324–325);
далі походження слова неясне (лит. tur̃gus «ринок», лтс. tìrgus «тс.» виводяться від др. търгъ –Fraenkel 1143);
була спроба пов’язати з псл. *tъr̥gati «торгати» і сполученням торгати полотно, оскільки останнє було важливим предметом торгівлі (Holub–Kop. 389–390);
припускалося запозичення з тюркських мов;
тюрк. монг. torga, torgu «шовк» (Ramstedt Neuphilol. Mitt. 50, 99–100), дтюрк. turku, turgu «стоянка» (Räsänen, тж, 52, 193–194);
р. бр. торг, др. търг, торгъ, п. targ, ч. слц. trh, вл. torh, болг. търг, м. тргува «торгує», схв. тр̑г, слн. tŕg, стсл. тръгь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безто́ржя
ви́торг
недови́торг
переви́торг
пере́то́рг
перето́ржка
підто́ржя «торгівля напередодні базарного дня»
по́то́ржка «торгівля»
розто́ржя «закінчення базару»
торга́ч «торгаш»
торга́ш
торга́шество
торга́шеський
торгіве́ць
торгі́вля
торгі́вник «торговець»
торго́ве́ «плата за місце на ринку»
торгове́льний
торгове́льник
торго́вець
торгови́зна «товар у торгівлі»
торго́вий
торго́ви́ця «торгівля; базар; ринкова площа»
торго́вище
торго́вка
торговни́к «торговець»
торговни́чий «торговельний»
торго́вщик «торговець»
торгува́ти(ся)
торжи́ти(ся)
то́ржище
торжни́к «покупець»
торжо́к «торг»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tregë «ринок» албанська
торг білоруська
търг болгарська
torh верхньолужицька
търгъ давньоруська
търг давньоруська
торгъ давньоруська
turku давньотюркська
turgu «стоянка» давньотюркська
tìrgus латиська
tur̃gus литовська
тргува «торгує» македонська
torga монгольська
torgu монгольська
targ польська
*toržiti «шукати» праслов’янська
*stergti «стерегти» праслов’янська
*t<SUP>ъ</SUP>r̥gъ «базар, торгівля» праслов’янська
*t<SUP>ъ</SUP>r̥gati «торгати» праслов’янська
торг російська
тр̑г сербохорватська
trh словацька
tŕg словенська
тръгь старослов’янська
torga тюркські
torgu «шовк» тюркські
торгати полотно українська
trh чеська
tamgary «купець» ?

то́рга́ти «смикати, шарпати; [мучити] Бі»

псл. *tъr̥gati «рвати, смикати», пов’язане чергуванням звуків з *tьr̥g- і, можливо, з *dьr̥g- «тс.»;
далі зіставляється з дінд. tṛṇéḍhi «роздроблений, розбитий», tṛḍháḥ «тс.»;
з лат. tergēre «терти, розтирати», гр. τρώγω «гризти, їсти», тох. А, В trásk «жувати, гризти» (Schuster-Šewc 1519), з лит. trū́kti «розриватися, тріскатися» (Skok III 499–500);
р. [торга́ть] «рвати, смикати, скубти», расторга́ть «розривати», бр. то́ргаць «шарпати», др. търгати «битися, тремтіти», п. targać «шарпати, смикати», ч. trhati, слц. trhat’ «тс.», вл. torhać «рвати, смикати», нл. tergaś «тс.», болг. тъ́ргам «смикати», тръ́гвам «іти, рушати; починати», м. трга «смикати, тягнути; рушати», схв. тр̏гати «рвати, смикати», слн. tŕgati «тс.», стсл. истръгати «розривати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

розтергну́ти «розтягти»
розто́рга́ти «розсмикати, розірвати»
торг «смик, шарп»
торгону́ти
тори́гати «торгати»
ту́ргати «хитати, трясти»
турготі́ти «трясти, шарпати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то́ргаць «шарпати» білоруська
тъ́ргам «смикати» болгарська
тръ́гвам «іти, рушати; починати» болгарська
torhać «рвати, смикати» верхньолужицька
τρώγω «гризти, їсти» грецька
tṛṇéḍhi «роздроблений, розбитий» давньоіндійська
tṛḍháḥ «тс.» давньоіндійська
търгати «битися, тремтіти» давньоруська
tergēre «терти, розтирати» латинська
trū́kti «розриватися, тріскатися» литовська
трга «смикати, тягнути; рушати» македонська
tergaś «тс.» нижньолужицька
targać «шарпати, смикати» польська
*t<SUP>ъ</SUP>r̥gati «рвати, смикати» праслов’янська
*t<SUP>ь</SUP>r̥g праслов’янська
*d<SUP>ь</SUP>r̥g «тс.» праслов’янська
торга́ть «рвати, смикати, скубти» російська
расторга́ть «розривати» російська
тр̏гати «рвати, смикати» сербохорватська
trhat' «тс.» словацька
tŕgati «тс.» словенська
истръгати «розривати» старослов’янська
trásk тохарська А
trásk «жувати, гризти» тохарська В
trhati чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.