ТОПИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

топи́ти «силою занурюючи у воду, змушувати опускатися на дно; заливати (про воду)»

псл. topiti «топити», що є фактитивом до *topnǫti «тонути»;
дальші зв’язки кореня top- не зовсім ясні;
припускається спорідненість із top- «нагрівати» – через topь «болото» і його значення «місце, де розтанув сніг чи лід» (Фасмер IV 78–79) або через розвиток семантики «нагрівати – плавити, розтоплювати – затоплювати – топити» (Shuster-Šewc 1504);
зіставлялося також з tep- «бити», що чергується з top-, пор. п. tepać «бити» (Brückner 573; Младенов 636; 644), з гр. ϑάπτω «хороню», τάφος «могила» (Горяев 372), вірм. t‘at‘avem «занурюю, вмочаю» (Hübschmann Arm. 448; Machek ESJČ 647), лит. tàpti «ставати» (Zubatý St. a čl. I 231–232; Stang NTS 16, 1952, 259 і далі);
р. топи́ть, бр. тапі́ць, др. топити «потопляти», п. вл. topić, ч. topiti «занурювати у воду», слц. topit’, нл. topiś, болг. топя́, м. топи «тс.», схв. то̀пити «затопляти», слн. topíti «занурювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

допото́пний
зато́плюваність
затопля́ти
підтопля́ти
пото́п
пото́па «потоп»
потопа́ючий
потопе́льник
пото́пленик «утопленик»
потопляник «тс.»
стопі́ло «стояча болотна вода»
тапі́ло «тс.»
топ «трясовина»
топа́ти «топитися»
топе́лець «утопленик; водяник»
топелиця «русалка»
то́пель «глибоке місце»
топе́льник «утопленик О»
топе́ць «тс. О; водяник Нед»
топи́лище «глибоке місце»
топи́ло «озеро Ч; місце, де збирається весняна вода і де вона застоюється»
топина́ «драговина»
топі́ль «вир»
топля́к «дерево, що затонуло»
то́пляник «вир Ник; утопленик»
то́пнути «тс.»
ту́пко «негрузько»
уто́плена
уто́плений
уто́пленик
уто́плий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тапі́ць білоруська
топя́ болгарська
topić верхньолужицька
t'at'avem «занурюю, вмочаю» вірменська
ϑάπτω «хороню» грецька
τάφος «могила» грецька
топити «потопляти» давньоруська
tàpti «ставати» литовська
топи «тс.» македонська
topiś нижньолужицька
tepać «бити» польська
topić польська
topiti «топити» праслов’янська
*topnǫti «тонути» праслов’янська
top- праслов’янська
topь «болото» праслов’янська
tep- «бити» праслов’янська
топи́ть російська
то̀пити «затопляти» сербохорватська
topit' словацька
topíti «занурювати» словенська
topiti «занурювати у воду» чеська

топи́ти «підтримувати вогонь; розплавляти»

псл. topiti «нагрівати, опалювати; плавити», пов’язане чергуванням голосних з teplъ «теплий»;
споріднене з дінд. tápati (tápyati) «нагріває(ться), горить», tāpáyati «спалює», ав. tāpayeiti «тс.», лтс. patape «бурулька; краплі, капіж»;
іє. *tep- «бути теплим»;
р. топи́ть, бр. тапі́ць, п. topić «розтоплювати, плавити», ч. topiti «опалювати, нагрівати, [розтоплювати, плавити]», слц. topit’ «розтоплювати, плавити», нл. topiś «опалювати, нагрівати», болг. топя́ «розтоплювати, плавити», м. топи, схв. то̀пити «тс.», слн. topíti «нагрівати; плавити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́топ
ви́топка
ви́топки
відто́пки
нето́па «лінива жінка»
ото́пка «опалювання»
перето́пка
ро́зтоп «топлення»
розто́па «емаль»
ро́зтопка «тс.»
розто́плений
розто́плювальний
розто́пник «емалювальник»
стоп «плавлення; сплав»
стопли́вий «який легко топиться»
стопні́ти «стопитися»
топа́ «опалювачка»
топи́льник «опалювач; плавильник»
топі́льник «тс.»
топі́нка «топлення печі»
то́пка
топки́й «який легко топиться»
топле́ний
топлени́на «розтоплені речовини»
топле́нистий
то́пливо «паливо»
то́пля «топлення (молока)»
топни́стий «тс.»
то́пниця «чугуноплавильний завод»
топні́ти «плавити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tāpayeiti «тс.» авестійська
тапі́ць білоруська
топя́ «розтоплювати, плавити» болгарська
tápati «нагріває(ться), горить» (tápyati) давньоіндійська
tāpáyati «спалює» давньоіндійська
tápyati давньоіндійська
*tep- «бути теплим» індоєвропейська
patape «бурулька; краплі, капіж» латиська
топи македонська
topiś «опалювати, нагрівати» нижньолужицька
topić «розтоплювати, плавити» польська
topiti «нагрівати, опалювати; плавити» праслов’янська
teplъ «теплий» праслов’янська
топи́ть російська
то̀пити «тс.» сербохорватська
topit' «розтоплювати, плавити» словацька
topíti «нагрівати; плавити» словенська
topiti «опалювати, нагрівати, [розтоплювати, плавити]» чеська

по́та́пці́ «підсушені шматочки хліба, які їдять з гарячою стравою, водою; змащені жиром і підсмажені скибочки хліба; [тетеря, кришений хліб з водою і сіллю Бі, Нед; юшка хлібна Нед, Пі]»

очевидно, похідне утворення від [потапа́ти] «потопати, тонути», пов’язаного з топи́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
потапа́ти «потопати, тонути» українська
топи́ти українська

то́пка «невелика посудина для натоптування в неї солі»

форми, етимологічно пов’язані з товпа́ «натовп», [то́впити] «натискати, натоптувати, набивати»;
випадіння в (‹ l) могло бути зумовлене зближенням з топи́ти «розтоплювати; нагріваючи, плавити», оскільки сіль виварювали, пор. значення п. [topka], а також р. [топни́к] «горщик, у якому топлять молоко; великий глечик; глиняний горщик, у якому топлять сметану», [топни́ца] «великий горщик, у якому перетоплюють масло», [топни́чка] «посудинка для топлення масла, сала, воску», [топле́нка] «посуд для топлення масла»;
малоймовірне запозичення з тюркських мов (пор. тур. top «куля; круглий предмет», topak «круглий», звідки болг. то́пка «круглий предмет; м’яч», [топ] «тс.», м. топка «куля; круглий предмет; м’яч»);
п. [topka] (‹ *tołpka) «виварена сіль у формі горщика», ст. sýl tołpia(s)ta «сіль, формована в посудинах» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

товпу́га «посудина для солі»
то́пка солі «грудка пресованої солі у формі ковпака вагою 1 кг» (заст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то́пка болгарська
топ болгарська
топка македонська
topka польська
topka «виварена сіль у формі горщика» (‹ *tołpka) польська
sýl tołpia(s)ta «сіль, формована в посудинах»укр.), (ст.) польська
*tołpka польська
топни́к «горщик, у якому топлять молоко; великий глечик; глиняний горщик, у якому топлять сметану» російська
топни́ца «великий горщик, у якому перетоплюють масло» російська
топни́чка «посудинка для топлення масла, сала, воску» російська
топле́нка «посуд для топлення масла» російська
top турецька
topak турецька
товпа́ «натовп» українська
то́впити «натискати, натоптувати, набивати» українська
топи́ти «розтоплювати; нагріваючи, плавити» українська

то́пник «королиця звичайна, Leucanthemum vulgare; хризантема лучна (Chrysanthemum leucanthemum)» (білий)] (бот.)

похідне утворення від топи́ти «занурювати»;
назва зумовлена тим, що королиця росте по лугах, а хара є водяною рослиною;
р. [топня́к] «хара»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

топняк «хара, Chara Vaill.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
топня́к «хара» російська
топи́ти «занурювати» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.