ТОВКТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

товкти́

споріднене з лит. telkti «скликати толоку», talkà «толока»;
псл. *tъl̥kti/tьl̥kti/telkti/tolkti «бити, товкти»;
р. толо́чь, толкти́, толка́ть, толчи́, бр. таўкці́, таўчы́, др. тълчи (толочи) «бити, товкти», п. tłuc, ч. tlouci, ст. tlúci, слц. tlˊct’, tlču, вл. tołс, tołku, towku, tołčić, нл. tłuc, tłuku, полаб. tauct, болг. [тлъ́ча], м. толче, толчи, схв. ту́ћи (ту́че̄м), слн. tólči, стсл. тлъкѫ, тлъшти, тлѣшти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́товкти «видавити»
затовка́чити «затовкти салом (борщ)»
на́товк «товчена рана»
підто́вкачка «той, що штовхає»
потовка́ч «товкач»
потовку́чий «метушливий»
сто́вквище «місце, витолочене худобою»
сто́вклиско «тс.»
стовко́вище «тс.; місце гуляння (дітей) Нед»
товк (уживається як присудок в значенні «товкти»)
товка́льня «пристрій для товчення дубової кори (у чинбарів)»
товка́н «картопля, змішана з кукурудзяним борошном»
товканець «ростбіф»
товкани́ця «картопляне пюре»
товка́ти «бити, стучати, штовхати»
товка́ч
товка́чка «товкач; [ковганка Чаб]»
товке́ня «страва з товченої картоплі»
товки́ць «товк» (виг.)
товкіт «стук»
товкітня́ «штовханина»
товкотне́ча
товкотня́ «тс.»
товку́н «страва з овочів; тютюн домашнього виробу Л; людина, що вовтузиться, метушиться О»
товку́чка «товчок; [макогін Чаб]»
товку́ша «інструмент, яким накладається фарба на матрицю візерунка»
товку́щий «такий, що постійно клопочеться»
товч «дерть; те, що потовчено; [висівки Л]»
то́вча «штовханина»
товча́нка «картопляне пюре»
товче́ний
товче́ник «страва з подрібненого м’яса; стусан»
товче́нка «страва із суміші товчених бобів, квасолі та картоплі; [засмажка зі здору Л]»
товчи́ «товкти»
товчи́ба «терниця»
товчі́й «чоловік, що товче в ступі»
товчі́ння
товчія́ «штовханина; [товкальня]»
товчі́я «тс.»
то́вчка «ступа Нед; посудина для солі ВеУг; товкач з цвяхами на головці О»
товчо́к «товкучка; [стусан]»
товчо́нка «картопляне пюре»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
таўкці́ білоруська
таўчы́ білоруська
тлъ́ча болгарська
tołс верхньолужицька
tołku верхньолужицька
towku верхньолужицька
tołčić верхньолужицька
тълчи «бити, товкти» (толочи) давньоруська
толочи давньоруська
telkti «скликати толоку» литовська
talkà «толока» литовська
толче македонська
толчи македонська
tłuc нижньолужицька
tłuku нижньолужицька
tauct полабська
tłuc польська
*t<SUP>ъ</SUP>l̥kti «бити, товкти» праслов’янська
t<SUP>ь</SUP>l̥kti праслов’янська
telkti праслов’янська
tolkti праслов’янська
толо́чь російська
толкти́ російська
толка́ть російська
толчи́ російська
ту́ћи (ту́че̄м) сербохорватська
ту́че̄м сербохорватська
tlˊct' словацька
tlču словацька
tólči словенська
тлъкѫ старослов’янська
тлъшти старослов’янська
тлѣшти старослов’янська
tlouci чеська
tlúci (ст.) чеська

тлук «натовп, юрба, ватага Нед; невправна істота, непридатний, невмілий службовець ВеЛ; дурень Корз»

п. tłuk «людина, яка товчеться по світу, волоцюга, бродяга; [стара, спрацьована, розбита людина; натовп, юрба, чернь]» пов’язане з tłuc «товкти», якому відповідає укр. товкти́;
запозичення з польської мови;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
tłuk «людина, яка товчеться по світу, волоцюга, бродяга; [стара, спрацьована, розбита людина; натовп, юрба, чернь]» польська
tłuc «товкти» польська
товкти́ українська

товка́н «глиняний глечик»

очевидно, пов’язане з дієсловом товкти́ як назва посуду, в якому товчеться їжа, пор. [товка́н] «картопля, змішана з кукурудзяним борошном» О, [товкани́ця] «картопляне пюре»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

товка́нка «посудина для молока»
товка́ня́ «глечик»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
товкти́ українська
товка́н «картопля, змішана з кукурудзяним борошном» українська
товкани́ця «картопляне пюре» українська

товка́ч «дятел, Picus L. ВеНЗн; повзик, Sitta europea» (орн.)

похідне утворення від товкти́ в значенні «бити, стукати»;
пор. інші назви повзика: довбанка, долобавка, ковальчук (Шарл);
Фонетичні та словотвірні варіанти

потовкач «дятел»
товчак «повзик»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
товкти́ «бити, стукати» українська
долобавка українська
ковальчук українська
довбанка українська

товкма́ч «картопляник» (кул.)

результат контамінації слів товка́ч (пор. [товкачі́] «товченики», назва страви), товкти́ і [токма́чити] «утоптувати; бити; притискати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

втовкма́чити
затовкма́чити «забити, запхати»
натовкма́чити «набити, напхати»
притовкма́чити «притовкти»
товкма́сити «м’яти, топтати, товкти; бити»
товкма́чити «заштовхувати; бити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
товка́ч (пор. [товкачі́] «товченики», назва страви) українська
товкти́ «утоптувати; бити; притискати» українська
токма́чити українська

штовха́ти «короткими різкими рухами торкатися когось, відпихати від себе»

експресивне утворення, споріднене з товкти́, [товка́ти], [товка́н], то́лок;
до чергування х і к пор. штирка́ти і штирха́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

підшто́вхувач
по́штовх
штовка́ти «штовхати, совати, штрикати»
штовх (виг.)
штовха́н
штовхани́на
штовха́ч
штовхі́ць (виг.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
товкти́ українська
товка́ти українська
товка́н українська
то́лок українська
штирка́ти українська
штирха́ти українська

товк «глузд, розум, толк»

іє. *tolk- «говорити, викладати»;
можливо, споріднене з лат. loquor/locor (якщо l‹tl) «говорю, показую», далі з дінд. tarkaḥ «припущення», tarkáyati «припускає» (Младенов 644; Matzenauer 347; Pedersen Kelt Gr. I 43; Uhlenbeck 109; сумніви щодо цього в Ernout–Meillet 652; Wаlde–Hofm. I 821; Mayr-hofer I 485);
зіставляється з дірл. ad-tluch- «дякувати», to-tluch- «просити»;
псл. *tъl̥kъ «думка, пояснення»;
р. толк «думка, судження, пояснення», бр. [тоўк] «толк, сенс», др. тълкъ «тлумачення», п. [tołk] «розум, сенс, логіка», [tołkować] «пояснювати» (з рос.), ч. tolk «смисл, значення» (з рос.), болг. тълку́вам «пояснювати, розгадувати», м. толкува «тс.», стсл. тлъкъ «перекладач»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

затовкува́тися «заговоритися»
то́вком «зрозуміло»
товкува́ти «пояснювати, говорити»
то́лок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тоўк «толк, сенс» білоруська
тълку́вам «пояснювати, розгадувати» болгарська
tarkaḥ «припущення» давньоіндійська
tarkáyati «припускає» давньоіндійська
ad-tluch- «дякувати» давньоірландська
to-tluch- «просити» давньоірландська
тълкъ «тлумачення» давньоруська
*tolk<SUP>u̯</SUP>- «говорити, викладати» індоєвропейська
loquor/locor «говорю, показую» (якщо l‹tl) латинська
толкува «тс.» македонська
tołk «розум, сенс, логіка» польська
tołkować «пояснювати»рос.) польська
*t<SUP>ъ</SUP>l̥kъ «думка, пояснення» праслов’янська
толк «думка, судження, пояснення» російська
тлъкъ «перекладач» старослов’янська
tolk «смисл, значення»рос.) чеська

толк «розум, глузд, [порядок Нед]»

р. толк «думка, судження, пояснення» відповідає укр. товк (див.);
запозичення з російської мови;
бр. толк, п. [tołk] «розум, сенс, логіка», [tołkować] «пояснювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безтолко́вий
толко́вий
толкови́тий «розумний, розсудливий»
толковни́к «той, хто пояснює»
то́лком (присл.)
толкува́ти «пояснювати»
толкува́тися «розмовляти, радитися»
толку́щий «тямущий»
то́лок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
толк білоруська
tołk «розум, сенс, логіка» польська
tołkować «пояснювати» польська
толк «думка, судження, пояснення» російська
товк українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України