ТО — ЕТИМОЛОГІЯ

то (займенник, с.р.)

псл. to, вказівний займенник с. р., співвідносний з tъ «той» (чол. р.);
р. бр. болг. то, п. ч. слц. вл. нл. слн. to, м. тоа, схв. то̑, стсл. то;
Фонетичні та словотвірні варіанти

на́дто
отото́жнити
прото «тому»
то́бто (спол.)
тож «також»
то́же «тс.»
тото́жний
тото́жність
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то білоруська
то болгарська
to верхньолужицька
тоа македонська
to нижньолужицька
to польська
to праслов’янська
«той» (чол. р.) праслов’янська
то російська
то̑ сербохорватська
to словацька
to словенська
то старослов’янська
to чеська


то (частка, переважно з наслідковим відтінком значення на початку головного речення після підрядного, рідше на початку прямого самостійного)

псл. to «в такому разі, тоді» (вказівна частка), пов’язане з tъ «той»;
припущення про вигукове походження (ESSJ Sl. gr. II 658, 664) позбавлене підстав;
р. бр. др. болг. то, п. ч. слц. to, стсл. то;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то білоруська
то болгарська
то давньоруська
to польська
to «в такому разі, тоді» (вказівна частка) праслов’янська
«той» праслов’янська
то російська
to словацька
то старослов’янська
to чеська

ато́ «так, аякже»

результат злиття сполучника а і частки то, очевидно, у виразах типу: а то ж як, а то ж де, а то ж що і под;
р. [ато́] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ато́ж «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ато́ «тс.» російська
а ?
то ?
а то ж як ?
а то ж де ?
а то ж що ?

воль «або -- або, як -- так і» (то)(то)] Ж

неясне;
може бути результатом якоїсь особової форми дієслова voliti «воліти, хотіти», як хоч виникло з хо́чеш (від хоті́ти);
могло бути також утворене з займенникових елементів vo – того самого, що і в укр. [а-во́] «ось», р. во-т, а-во-сь, та le– того самого, що і в укр. a-ле, ле-м, п. le-cz;
у такому разі розділове значення «або – або» розвинулось у цієї вказівної за походженням частки при її повторенні так само, як і у вказівної частки то – – то;
др. воле (частка) «ось; ану», волеволе «або – або», стсл. волѥ «ану, ось, і от, чи не, хіба не»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

во́лі «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
воле «ось; ану» (частка) давньоруська
le-cz польська
во-т російська
волѥ «ану, ось, і от, чи не, хіба не» старослов’янська
а-во́ «ось» українська
a-ле українська
воле «або -- або» українська
voliti «воліти, хотіти» ?
хоч (від хоті́ти) ?
хо́чеш (від хоті́ти) ?
vo ?
а-во-сь ?
le- ?
ле-м ?
значення «або -- або» ?
то ?
то ?

ге́нто «недавно, позавчора»

складне утворення з прислівника ген і частки займенникового походження то;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ге́нтова
гентова́тішний «тс.»
гентовашний «позавчорашній»
ге́нтолі «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ген ?
то ?

до «то» (співвідносне слово, частка у складнопідрядних реченнях, напр.: Ой, як прийду додомоньку, до всі мене лають)

варіант частки то, можливо, генетично пов’язаний із сполучником і часткою да (як то з та);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
то ?
да (як то з та) ?

нето́та «плаун баранець, Lycopodium selago L.» (бот.)

результат злиття частки не і займенників то, та;
назва зумовлена, очевидно, тим, що плауну баранцю як отруйній рослині приписувались чарівничі властивості, а через це його назва підлягала табу і замінювалась виразами типу «то є», «то не є» (пор. п. matki bożej to je «вербозілля, Lysimachia L.», toje, to jeść, tojeść «тс.», to jest «ластовень, Vincetoxicum Moench.», biała tojeść «тс.», modra tojeść «орлики, Aquilegia L.»);
п. nietota «тс.; яловець козацький, Juniperus sabina L.», ч. [netáta] «яловець козацький», [netota] «тс.», слц. netáta «тс.; плаун», netota «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нито́та «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
matki bożej to je «то є» польська
toje польська
to jeść польська
tojeść польська
to jest польська
biała tojeść польська
modra tojeść польська
nietota «тс.; яловець козацький, Juniperus sabina L.» польська
netáta «тс.; плаун»«тс.» словацька
netota «тс.; плаун»«тс.» словацька
не українська
то українська
та українська
netáta «яловець козацький» чеська
netota «тс.» чеська

нето́я «аконіт, Aconitum L. ВеНЗн; вид рослини Ж» (бот.)

результат злиття частки не, займенника то і дієслова є;
назва зумовлена, очевидно, тим, що аконітові (отруйній рослині) приписувались чарівничі властивості, а через це його назва зазнавала табу і замінювалась займенниковими позначеннями;
слц. netója «ластовень, Vincetoxicum Moench.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

нето́ля «аконіт; синяк звичайний, Echium vulgare L.»
нито́я «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
netója «ластовень, Vincetoxicum Moench.» словацька
не українська
то українська
є українська

ото́ча (у сполученні [о. окоча] «час від часу, зрідка»)

результат злиття і стягнення виразу др. о то чина «в той час, тоді»;
форма [око́ча] «коли» утворилася за аналогією до оточа від співвідносного із займенником то займенникового елемента ко-;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
о «в той час, тоді» давньоруська
то «в той час, тоді» давньоруська
чина «в той час, тоді» давньоруська
око́ча «коли» ?
оточа ?
то ?
ко- ?

той

псл. tъ (tъjь), ta (taja), to (toje);
споріднені з лит. tàs, tà «той, та», лтс. tas, tα̃ «тс.», дінд. tá-, tā́- «цей», ав. ta- «тс.», гр. τόν (зн. в.), τήν (дор. τᾱʹν), τό, лат. is-tum, is-tam, is-tud, тох. A täm «це», гот. þata «тс.», алб. të «щоб»;
іє. *to- з вказівним значенням (‹ *so, *sā, *tod, відмінювання яких було спочатку суплетивним, пізніше узагальненим за рештою відмінків);
на слов’янському ґрунті первісна форма *tъ ускладнювалася внаслідок редуплікації або додавання підсилюючих формантів займенникового походження -jь, -nъ;
р. тот, [той], та, то, бр. той, та́я, то́е, др. тъ, тыи, тъи, та, тая, то, тое, п. ten, [tyj], ta, to, ч. нл. ten, ta, to, слц. ten, tá, to, вл. týn, ta, to, болг. той, тя, то, м. тоj, таа, тоа, схв. та̑j, та̑, то, слн. tá, tà, tý, стсл. тъ, та, то;
Фонетичні та словотвірні варіанти

втім (уті́м)
зате́
зати́м
зато́го «скоро»
по́ті́м
пото́му
приті́м
притоме́нний «наявний»
прито́мний
прито́мніти
прито́му
та
та́я
те
те́є
те́єньки
те́єчки
тей
тий
то
тоє
тот
тота́
тоте́
тото́
тото́й
тото́т
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ta- «тс.» авестійська
«щоб» албанська
той білоруська
та́я білоруська
то́е білоруська
той болгарська
тя болгарська
то болгарська
tón верхньолужицька
ta верхньолужицька
to верхньолужицька
þata «тс.» готська
τόν (зн. в.) грецька
τήν (дор. τᾱʹν) грецька
τό грецька
tá- давньоіндійська
tā́- «цей» давньоіндійська
тъ давньоруська
тыи давньоруська
тъи давньоруська
та давньоруська
тая давньоруська
то давньоруська
тое давньоруська
τᾱʹν дорійський
*to- (‹ *so, *sā, *tod, відмінювання яких було спочатку суплетивним, пізніше узагальненим за рештою відмінків) індоєвропейська
*so індоєвропейська
*sā індоєвропейська
*tod індоєвропейська
*tъ індоєвропейська
-nъ індоєвропейська
-jь індоєвропейська
is-tum латинська
is-tam латинська
is-tud латинська
tas латиська
tα̃ «тс.» латиська
tàs литовська
«той, та» литовська
тоj македонська
таа македонська
тоа македонська
ten нижньолужицька
ta нижньолужицька
to нижньолужицька
ten польська
tyj польська
ta польська
to польська
(tъjь) праслов’янська
ta (taja) праслов’янська
to (toje) праслов’янська
tъjь праслов’янська
taja праслов’янська
toje праслов’янська
тот російська
той російська
та російська
то російська
та̑j сербохорватська
та̑ сербохорватська
то сербохорватська
ten словацька
словацька
to словацька
словенська
словенська
словенська
тъ старослов’янська
та старослов’янська
то старослов’янська
täm «це» тохарська А
ten чеська
ta чеська
to чеська

чи́стонь-то «ніби, нібито»

утворене поєднанням слів чи́сто «цілком, зовсім», іно́ (йно) «тільки, лише» і то;
Фонетичні та словотвірні варіанти

чісто́йно «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
чи́сто «цілком, зовсім» ?
іно́ «тільки, лише» (йно) ?
то ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.