ТИСКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ти́скати

псл. tiskati, *tisknǫti, пов’язане чергуванням голосних з *těsknъ «тісний»;
дальші зв’язки неясні;
р. ти́скать, ти́снуть «тискати, тиснути», бр. ці́скаць, ці́снуць, п. ciskać, cisnąć «тс.», ч. tisknout «тискати», слц. tískat’, tisnút’ «тискати, тиснути», вл. ćiskać, ćisnyć «кидати, кинути», нл. śiskaś «тискати, кидати», śisnuś «стиснути», болг. сти́скам «тискати, стискати», сти́сна «стиснути», м. тиска «тискати», стиска «стискати», стисне «стиснути», схв. ти̏скати «тискати», ти̏снути «стиснути», слн. tískati «тиснути, друкувати», цсл. тискати, тиснѫти «тискати, тиснути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ві́дтиск
втиск «тиск»
втиску́н «гробарик, могильник, Pterostichus» (ент.)
вти́снений
вти́снутий
до́тисок «тиск, утиск»
за́тиск
затиска́ч
зати́скувач
на́тис «натиск»
на́тиск
натиска́ч
на́тиски «натискуючи»
нати́сливий «насильницький»
нести́сливий
о́бтиск
обтиска́ч
о́дтиск «відбиток»
пі́дтиск
підтискни́й
повти́шкувати «повпихати»
по́тиск
по́тисок «потиск»
при́тис «спокусник жінки»
при́тиск
притиска́ч
притискни́й
прити́скуватий «сильний, енергійний, наполегливий»
прити́снений
прити́снутий
прити́сти «притиснути»
притісний «бідний»
ро́зтиск «потоншення»
розтискни́й
розти́снений
розти́снутий
спри́ти́сний «виразний Пі; сильний, енергійний, наполегливий Нед»
стис «стиск»
стиск
стиска́льний
стиска́ч (тех.)
сти́ски «стиснення в грудях, ядуха; рід ножиць для стрижки овець Г; задишка Нед»
сти́скі «ангіна»
сти́скувальний
сти́сливий
сти́слий
стисни́й
стисньо́ва «стиск, тиснява, давка»
тиск
тискави́ця «кривавий понос»
ти́скавка «щипчики для роздавлювання горіхів»
ти́сканка «прес»
тиска́р «друкар»
тиска́рня «друкарня; виноградний прес»
тиска́рство «друкарська справа»
тисни́на «тіснина»
ти́снути
ти́снява
ти́сти «тиснути; тягти, нести»
тись «тиск»
у́стиск «обійми»
у́тиск
утиска́ч «переслідувач, гнобитель»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ці́скаць білоруська
ці́снуць білоруська
сти́скам «тискати, стискати» болгарська
сти́сна «стиснути» болгарська
ćiskać «кидати, кинути» верхньолужицька
ćisnyć «кидати, кинути» верхньолужицька
тиска «тискати» македонська
стиска «стискати» македонська
стисне «стиснути» македонська
śiskaś «тискати, кидати»«стиснути» нижньолужицька
śisnuś «тискати, кидати»«стиснути» нижньолужицька
ciskać «тс.» польська
cisnąć «тс.» польська
tiskati праслов’янська
*tisknǫti праслов’янська
*těsknъ «тісний» праслов’янська
ти́скать російська
ти́снуть «тискати, тиснути» російська
ти̏скати «тискати» сербохорватська
ти̏снути «стиснути» сербохорватська
tískat' «тискати, тиснути» словацька
tisnút' «тискати, тиснути» словацька
tískati «тиснути, друкувати» словенська
тискати церковнослов’янська
тиснѫти «тискати, тиснути» церковнослов’янська
tisknout «тискати» чеська

ти́жба «юрба, натовп, табун, зграя (птахів, тварин) Л, тиснява О»

запозичення з польської мови;
п. ciżba «тиск, тиснява; натовп, юрба» виникло зі ст. ciszczba «тс.», похідного від ciskać «тискати», cisnąć «тиснути», яким відповідають укр. ти́скати, ти́снути;
бр. [ці́жба] «велика кількість»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ті́жба «натовп Нед; група ЛексПол»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ці́жба «велика кількість» білоруська
ciżba «тиск, тиснява; натовп, юрба» польська
ciszczba «тс.» (ст.) польська
ciskać «тискати» польська
cisnąć «тиснути» польська
ти́скати українська
ти́снути українська

ті́сто

необґрунтоване пов’язання з псл. stěna «стіна» (Holthausen KZ 47, 307), як і припущення про запозичення з кельтських мов (Šachmatov AfSlPh 33, 92);
Пізані (Paideia 8, 89–90) реконструює *tait-to, яке пов’язує з tělo ‹ *tait-lo;
псл. těstо не зовсім ясного походження;
пов’язується з ти́скати, тісни́й (Варбот Этимология 1965, 109; Брандт РФВ 25, 28; Holub–Kop. 384);
далі зіставляється з дірл. táis, taes «тісто», кімр. toes «тс.», двн. theismo, deismo «закваска», дангл. dǣsma «тс.», гр. σταίς «пшеничне тісто» (Черных II 240–241; Pedersen Kelt. Gr. I 56; Stokes 121; Lidén Arm. St. 108; IF 19, 353–354; Rozwadowski Qu. gr. et. I 422; Machek ESJČ 642; RÉS 23, 63; Sławski I 98; Brückner 60; Младенов 646; Meillet Études 297; Trautmann 321);
р. те́сто, бр. це́ста, др. тѣсто, п. ciasto, ч. těsto, слц. cesto, вл. ćěsto, нл. śěsto, полаб. t’ostü, болг. тесто́, м. тесто, схв. тȇсто, слн. testó, цсл. тѣсто;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тістува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
це́ста білоруська
тесто́ болгарська
ćěsto верхньолужицька
σταίς «пшеничне тісто» грецька
dǣsma «тс.» давньоанглійська
theismo давньоверхньонімецька
deismo «закваска» давньоверхньонімецька
táis давньоірландська
taes «тісто» давньоірландська
тѣсто давньоруська
toes «тс.» кімрська
тесто македонська
śěsto нижньолужицька
t'ostü полабська
ciasto польська
stěna «стіна» праслов’янська
*tait-to праслов’янська
*tait-lo праслов’янська
tělo праслов’янська
těstо праслов’янська
те́сто російська
тȇсто сербохорватська
cesto словацька
testó словенська
ти́скати українська
тісни́й українська
тѣсто церковнослов’янська
těsto чеська

тя́ска «гвинтовий прес для видушування вина»

запозичення зі східнороманських мов;
рум. teasc (молд. тяск) «виноградний, олійний прес» є запозиченням з південнослов’янських мов, пов’язаним з стсл. тѣскъ «виноградний прес, точило», спорідненим з укр. ти́снути, ти́скати, тісни́й;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тя́ски «тс. Дз; прес для видавлювання соку з винограду Мо»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тяск молдавська
teasc «виноградний, олійний прес» (молд. тяск) румунська
тѣскъ «виноградний прес, точило» старослов’янська
ти́снути українська
ти́скати українська
тісни́й українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України