ТИЛЬДА — ЕТИМОЛОГІЯ
ти́льда
запозичення з іспанської мови;
ісп. tilde «знак над буквою ñ, що позначає м’якість» виникло внаслідок метатези з лат. titulus «надпис; заголовок» неясного походження;
р. ти́льда, бр. ты́льда, п. tylda, ч. слц. tilda, болг. ти́лда, схв. тилда, слн. tílda;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ты́льда | білоруська |
| ти́лда | болгарська |
| tilde «знак над буквою ñ, що позначає м’якість» | іспанська |
| titulus «надпис; заголовок» | латинська |
| tylda | польська |
| ти́льда | російська |
| тилда | сербохорватська |
| tilda | словацька |
| tílda | словенська |
| tilda | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України