ТИКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ти́кати

псл. tykati, *tъknǫti, пов’язане з tъkati «ткати»;
споріднене з лтс. tūkât «місити, давити», двн. dūhen «давити, придавлювати», дангл. ðýn, ðýan «давити, тиснути, штовхати», дірл. toll «порожнистий», гр. τύϰος «молот, долото», τυϰίζω «обтісую, тешу»;
р. ты́кать «тикати, утикати», бр. ты́каць «тс.», др. тыкати «штовхати», п. tykać «торкатися», ч. týkat se, слц. týkat’ sa «тс.», вл. tykać «тикати, утикати», нл. tykaś «тикати, торкати, штовхати», полаб. tåicě «тиче», болг. ти́кам «штовхати, тикати», слн. tíkati «торкати, торкатися», псл. тыкати «колоти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́тичка «гілка; віха»
відіткну́ти
відтика́ти
відти́чка «знак, мітка»
діткли́вий «чутливий»
за́тика «заставка»
за́тичка
затички «декоративні квіти, які дівчата вплітають у волосся»
за́ткалка «пробка»
за́ткално
за́ткало «затичка з ганчірок, якою закривають димохід»
затка́ниця «дошка, якою затикають піч, коли печуть хліб»
затка́ти «заткнути»
заткну́ти «запхнути»
заткну́тися «замовкнути»
зу́тик «сутичка»
напітка́ти «зустріти»
на́тичка «короткий кілок, забитий у пліт біля великого кілка, якщо останній виявиться коротким»
наткну́ти
недо́ти́ка «недоторка, [розрив-трава, Impatiens noli me tangere]»
недотика́льний «невідчутний на дотик»
недоти́кий «недоторканний»
недоти́кливий «тс.»
недо́тички «торочки, що пришиваються до весільного рушника»
неприти́ка «безпритульний, бродяга»
пере́тика
перетика́ти «переставляти; вишивати»
перети́чити «пересадити; відмітити за допомогою тичини»
пі́дтич «палиця для розвішування сіті Г; тички, стовпи, на яких сушать рибальські сіті Мо»
поти́кало «попихач»
потика́ч «тс.?»
по́тич «спотикаючись; униз головою»
поти́чка «сутичка, бій»
прети́чина «відмова; перешкода»
при́ти́к
прити́ка
притика́ти
притика́ч «кілочок, палиця, яка прикріплює ярмо до дишля»
прити́чи́на
при́ти́чка «дерев’яний кілочок або залізний прутик, яким прикріплюють ярмо до дишля; [кусок полотна, який уставляється замість дорожчої тканини в спідницю у те місце, яке закривається фартухом]»
притка́ти «заткнути»
приткну́ти
проти́ка «кілочок, яким кріпиться ярмо до дишля»
про́тичка
розти́каний
спітка́ти
спіткну́тися
спотика́йло «який спотикається; спотикач»
спотика́ти
спотика́тися
споти́кач
спотикача́ «тс.»
спо́тич «спотикаючись»
спо́тичка
стич «щось гостре»
сти́ча «точка дотику і точка сполучення (в колі)»
сти́чка «випадок Г; сутичка Нед»
сти́чна «дотична»
сти́чний «дотичний»
су́тич «злиття»
су́тичка
тик
ти́ка «тичка, віха»
ти́кало «бирюльки; дерев’яна паличка в цій грі»
ти́ка́ч «той, хто тиче»
ти́кнути
тичúти «утикати тички, ставити віхи»
тичи́на
тичи́нка
ти́чка
тичкови́й
тичкува́ти
ти́чний «який в’ється по тичці»
тичо́к
ти́ччя (зб.)
ткну́ти «тикнути; [сіпнути, смикнути О]»
то́кнути «тикнути»
тячи́нка «тичка, хворостина»
увіткну́ти
утика́ти
уткну́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ты́каць «тс.» білоруська
ти́кам «штовхати, тикати» болгарська
tykać «тикати, утикати» верхньолужицька
τύϰος «молот, долото» грецька
τυϰίζω «обтісую, тешу» грецька
ðýn давньоанглійська
ðýan «давити, тиснути, штовхати» давньоанглійська
dūhen «давити, придавлювати» давньоверхньонімецька
toll «порожнистий» давньоірландська
тыкати «штовхати» давньоруська
tūkât «місити, давити» латиська
tykaś «тикати, торкати, штовхати» нижньолужицька
tåicě «тиче» полабська
tykać «торкатися» польська
tykati праслов’янська
*tъknǫti праслов’янська
tъkati «ткати» праслов’янська
тыкати «колоти» праслов’янська
ты́кать «тикати, утикати» російська
týkat' sa «тс.» словацька
tíkati «торкати, торкатися» словенська
týkat se чеська


тик «хворобливі мимовільні скорочення м’язів» (мед.)

запозичення з французької мови;
фр. tic «судорожне сіпання м’язів (переважно обличчя)», очевидно, звуконаслідувальне утворення;
p. болг. тик, бр. цік, п. ч. слц. tik, схв. тик, слн. tík;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тико́зний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цік білоруська
тик болгарська
tik польська
тик сербохорватська
tik словацька
tík словенська
tic «судорожне сіпання м’язів (переважно обличчя)» французька
tik чеська
тик ?

тик «цупка тканина для чохлів та ін.» (текст.)

запозичення з голландської мови;
гол. tijk «тс.» (снідерл. tîke) виникло із західногерманського *tēka «чохол матраца або подушки», що походить від слат. лат. thēca «футляр, чохол; коробка, скриня», яке зводиться до гр. ϑήϰη «сховище, скриня, шкатулка», пов’язаного з дієсловом τίϑημι «ставлю, кладу»;
р. болг. тик, бр. цік;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
цік білоруська
тик болгарська
tijk «тс.» (снідерл. tîke) голландська
ϑήϰη «сховище, скриня, шкатулка» грецька
τίϑημι «ставлю, кладу» грецька
thēca «футляр, чохол; коробка, скриня» латинська
тик російська
thēca «футляр, чохол; коробка, скриня» середньолатинська
tîke середньонідерландська
*tēka «чохол матраца або подушки» ?

тик (бот.)

запозичення з англійської мови;
англ. teak «тс.» походить від порт. teca, що виникло з мал. tekka, яке зводиться до дінд. sákaḥ «тс.» (дерево росте в Індії);
р. болг. тик, бр. цік, п. tek, ч. teka, teak, слц. teak, схв. тик-дрво, слн. tík;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
teak «тс.» англійська
цік білоруська
тик болгарська
sákaḥ «тс.» (дерево росте в Індії) давньоіндійська
tekka малайська
tek польська
teca португальська
тик російська
тик-дрво сербохорватська
teak словацька
tík словенська
teka чеська
teak чеська

тук «жир, сало; перегній; мінеральні добрива; [родючість, достаток; жир зі смаженого сала; бараняче сало, лій Л]»

псл. tukъ «жир», похідне від tyti «гладшати, набухати»;
споріднене з лит. táukas «шматок сала; живіт», лтс. tàuks «жирний, вгодований», прус. taukis «сало», дісл. þjó «стегно», дангл. ðeоh «тс.», двн. dioh «жир»;
іє. *tū˘(k)-/teu̯k(k)- «пухнути»;
р. тук «жир», бр. тук «розтоплений жир», др. тукъ «жир, сало», п. ч. слц. вл. нл. tuk, болг. м. тук, схв. [ту̏к, ту̑к] «тс.», слн. [túčа] «жир», стсл. тоучьнъ «гладкий, жирний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

тик
ток «жир зі смаженого сала; лій»
тукови́тий «жирний»
туков'ять «гладка опасиста людина»
ту́чи́ти «робити гладким, відгодовувати СУМ, Нед; [плекати, пестити О]»
ту́читися «робитися гладким, жирним»
ту́чни́й
тучня́к «мінеральні добрива»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
тук «розтоплений жир» білоруська
тук болгарська
tuk верхньолужицька
ðeоh «тс.» давньоанглійська
dioh «жир» давньоверхньонімецька
þjó «стегно» давньоісландська
тукъ «жир, сало» давньоруська
*tū˘(k)-/teu̯k(k)- «пухнути» індоєвропейська
tàuks «жирний, вгодований» латиська
táukas «шматок сала; живіт» литовська
тук македонська
tuk нижньолужицька
tuk польська
tukъ «жир» праслов’янська
tyti «гладшати, набухати» праслов’янська
taukis «сало» прусська
тук «жир» російська
ту̏к сербохорватська
ту̑к «тс.» сербохорватська
tuk словацька
túčа «жир» словенська
тоучьнъ «гладкий, жирний» старослов’янська
tuk чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.